Аналіз причин зміни та скасування судових рішень у кримінальних справах за 2017 рік

№

з/п

ПІБ судді

Усього постановлено вироків

у тому числі

Усього скасовано вироків

із них

Вироки змінено

Вироки залишено без змін

на додаткове розслідування

на новий с/розгляд

у т.ч. у частині цивільного позову

із закриттям провадження у справі

із постановлен-ням

нового вироку

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

1.

Бєлоусов А.Є.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2.

Бікезіна О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3.

Мірошниченко О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4.

Саржевська І.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5.

Сердюк Н.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6.

Ткачов О.М.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7.

Шаньшина М.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

№ з/п

Суддя місцевого суду

Усього постановлено вироків

у тому числі

Усього скасовано вироків

у т.ч. скасовано вироків

Вироки скасовано

Вироки змінено

Вироки залишено без змін

ухвалених на підставі угоди 

із направленням  справи 

із

призначенням нового

судового розгляду

із закриттям кримінального провадження

із ухваленням нового вироку

до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування

до суду першої інстанції для проведення судового провадження

справ

осіб

справ

 осіб

спр/осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

1.

Бєлоусов А.Є.

27

27

2

2

-

-

-

-

-

2

2

-

-

-

-

-

-

5

5

2.

Бікезіна О.В.

50

53

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2

2

5

5

3.

Мірошниченко О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4.

Саржевська І.В.

66

72

2

2

-

-

-

-

-

2

2

-

-

-

-

5

6

1

1

5.

  Сердюк Н.В.

31

32

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

2

2

6.

Ткачов О.М.

14

20

4

5

-

-

-

-

-

3

4

1

1

-

-

3

3

2

2

7.

Шаньшина М.В.

48

49

2

2

-

-

-

-

-

1

1

1

1

-

-

-

-

2

2

Усього

236

253

10

11

-

-

-

-

-

8

9

2

2

-

-

11

12

17

17

№

з/п

ПІБ судді

Усього постановлено ухвал (постанов)

у тому числі

Ухвали (постанови) залишено без змін

Ухвали

(постанови)

скасовано

із них

Ухвали змінено

на додаткове розслідування

на новий с/розгляд

із винесенням нової ухвали

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

1.

Бєлоусов А.Є.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2.

Бікезіна О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3.

Мірошниченко О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4.

Саржевська І.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5.

  Сердюк  Н.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6.

Ткачов О.М.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7.

Шаньшина М.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

№ з/п

Суддя місцевого суду Донецької області

Усього постановлено ухвал (постанов)

(справ/осіб)

Ухвалу залишено без змін (справ/осіб)

Ухвалу змінено (справ/осіб)

Усього          скасовано     ухвал  (справ/осіб)  

Ухвали скасовано (із гр.4)

із призначенням нового судового розгляду (справ/осіб)

із закриттям кримінального провадження (справ/осіб)

із постановленням нової ухвали, скасувавши ухвалу суду першої  інстанції (справ/осіб)

повністю

частково

1.

Бєлоусов А.Є.

422/422

1

1

3

1

-

2

-

2.

Бікезіна О.В.

14/14

-

-

-

-

-

-

-

3.

Мірошниченко О.В.

8/8

1

-

-

-

-

-

-

4.

Саржевська І.В.

41/41

-

1

-

-

-

-

-

5.

  Сердюк  Н.В.

4/4

-

-

-

-

-

-

-

6.

Ткачов О.М.

556/556

3

-

8

1

-

6

-

7.

Шаньшина М.В.

8/8

-

-

-

-

-

-

Усього

1053/1053

5

2

11

2

-

8

-

Кримінальні провадження (справи) розглянуті в апеляційній інстанції

№ з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) вироку (постанови)

1.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 22.12.2016 року вирок суду від 11.04.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Зінченка Є.О. за ст.309 ч.1 КК України змінено (КПК 2012 року)

Бікезіна

О.В.

Як вбачається  з матеріалів кримінального провадження, на момент вчинення злочину та постановлення вироку Краснолиманського міського суду від 11.04.2016 року Зінченко Є.О. не відбув покарання, призначене за вироком цього ж суду від 16.11.2015 року, яким його засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185  КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців. Однак, суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст.65,71 КК України не призначивши Зінченку Є.О. покарання за сукупністю вироків, тобто не застосував закон України про кримінальну відповідальність, який підлягає застосуванню. Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання. Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування вироку першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора Слов’янської місцевої прокуратури та підлягає задоволенню в повному обсязі, вирок суду першої інстанції скасуванню в частині призначення покарання, з ухваленням нового вироку. Обвинуваченого Зінченко Є.О. визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст.71,72 ч.3 КК України, остаточно призначити покарання у виді 3-х років 3-х місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто1020 грн., кожен вирок виконувати самостійно. В іншій частині вирок суду від 11.04.2016 року за обвинуваченням Зінченко Є.О. залишити без змін.

2.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.12.2016 року вирок суду від 12.10.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Мирошниченко В.С. за ст.185 ч.3 КК України змінено (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Як видно з матеріалів справи Мирошниченко В.С. фактично не відбув попереднє покарання в виді позбавлення волі на строк 9 місяців 4 дня в цей проміжок часу вчинив новий злочин. За таких обставин суд правильно прийшов до висновку про призначення покарання відповідно до вимог ст.71 КК України. Згідно з ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий вирок, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком. В порушення вказаних вимог, суд приєднуючи частково не відбуте  покарання за попереднім вироком, помилково визначив його в розмірі 10 місяців. Вирок суду змінити. Вважати Мирошниченко В.С. засудженим вироком Краснолиманського міськсуду від 12.10.2016 року за ст.185 ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі та призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Камінського районного суду Луганської області в виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок суду залишити без змін. На підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати Мирошниченку В.С. в строк відбуття покарання строк його попереднього ув’язнення з 12.10.2016 року по 27.12.2016 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

3.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17.01.2017 року вирок суду від 07.11.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Чернецького М.О. за ст.121 ч.2 КК України скасовано та призначено новий розгляд (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Згідно технічного запису судового процесу, в судовому засіданні представник потерпілого Шуляченко І.О. в судовому засіданні заперечувала проти розгляду справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України. З цього ж технічного запису видно, що сторонам суд не роз’яснив наслідки розгляду провадження за правилами ст.349 КПК України, зокрема, те, що вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини вчинення злочину в апеляційному порядку. Оскільки зазначені порушення ст.349 ч.3 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкоджало ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційний суд, відповідно до вимог ст.409,415 КПК України, скасовує вирок суду та призначає новий судовий розгляд.

4.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 02.02.2017 року вирок суду від 16.11.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Григоріченко М.В., Жарікова О.С. за ст.185 ч.3 КК України змінено (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження,04.11.2016 року Краснолиманським міським судом Донецької області постановлено вирок стосовно Григоріченка М.В., яким його визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначене покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з випробуванням 1 рік 6 місяців. Також,31.10.2016 року Краснолиманським міським судом постановлено вирок відносно Жарікова О.С., яким його визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.185 КК України та із застосуванням ст.71 КК України призначене покарання у виді 5 місяців арешту. Обидва вироки, на час постановлення останнього вироку не вступили в законну силу. Однак, Григоріченко М.В. та Жаріков О.С. скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України 28.08.2016 року,тобто до постановлення вироків відповідно 04.11.2016 року та 31.10.2016 року,отже на підставі ч.4 ст.70 КК України,суд першої інстанції повинен був призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів. У зв’язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що зазначене призвело до того, що Григоріченку М.В. та Жарікову О.С. призначене покарання, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених через м’якість і вважає за необхідне постановити свій вирок в частині призначеного покарання. Вирок суду відносно Жарікова О.С., Григоріченка М.В. скасувати в частині призначеного їм покарання. Вважати Жарікова О.С. засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом часткового складення покарань за цим вироком та вироком Краснолиманського міського суду від 31.10.2016 року остаточно призначити покарання у виді 3-х років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст.72 ч.1 КК України перевіривши менш суворий вид покарання у виді арешту в більш суворий у виді позбавлення волі, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту. Вважати Григоріченка М.В. засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Краснолиманського міського суду від 04.11.2016 року остаточно призначити Григоріченку М.В. покарання у виді 3-х років 2 місяця позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України Григоріченка М.В. звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки передбачені ст.76 КК України – не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ; повідомляти КВІ про зміну місця проживання та періодично з’являтись на реєстрацію. В частині призначення покарання Якушкіну Я.Ю. та Малій Є.В. та в іншій частині вирок залишити без змін.

5.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28.02.2017 року вирок суду від 27.08.2014 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Іотко В.В. за ст.164 ч.2 КК України скасовано та провадження закрито  (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вирок суду необхідно скасувати, а кримінальне провадження закрити з наступних підстав. Відповідно до ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження. Як вбачається з копії актового запису про смерть №191 від 01.03.2016 року, який надійшов до апеляційного суду Запорізької області, Іотко В.В. помер 23.02.2016 року. За таких обставин вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю.

6.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 13.04.2017 року вирок суду від 09.08.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Сомова О.В. за ст.310 ч.1 КК України змінено (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Вирок суду стосовно Сомова О.В. скасувати  в частині призначеного покарання. Сомова О.В. вважати засудженим за ч.1 ст.310 КК України та призначити йому покарання за цієї нормою закону у вигляді 2 років обмеження волі, що відповідно до ст.72 КК України становить 1 рік позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком суду від 24.05.2013 року та остаточно призначити Сомову О.В. покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі. У решті вирок залишити без змін.

7.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15.05.2017 року вирок суду від 12.09.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Смирнова А.В. за ст.258-3 ч.1 КК України скасовано та призначено новий розгляд  (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Вивченням матеріалів судового провадження встановлено, що суд повною мірою не додержався вимог ст.297-5 КПК України, обвинувачений Смирнов А.В. не був повідомлений належним чином про судові засідання, призначені судом на 09.09.2016 року та на 12.09.2016 року, відомостей про виклик обвинуваченого у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження на ці дати судових засідань матеріали провадження не містять.09.06.2016 року судом проводилося судове слідство, досліджувалися письмові докази,переглядався запис до протоколу огляду від 18.01.2016 року, заслуховувалися присутні сторони кримінального провадження, проводилися судові дебати. Колегія суддів вважає, що через недодержання судом вимог ст.297-5 КПК України про обов’язкове сповіщення про час та місце судового розгляду обвинуваченого, який мав право приймати участь у судовому розгляді та користуватися правами, передбаченими ст.42 КПК України суд не забезпечив його право на захист, що є істотним порушенням вимог КПК України, як таке що перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що є підставою для скасування вироку суду та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

8.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 30.05.2017 року вирок суду від 15.02.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Голуб Б.В. за ст.ст.185 ч.3,70 ч.4 КК України змінено (КПК 2012 року)

Бікезіна

О.В.

Вирок суду відносно Голуба Б.В. в частині призначеного остаточного покарання за сукупністю злочинів скасувати. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Краматорського міського суду від 12.01.2017 року, остаточно призначити Голубу Б.В. покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 грн., який на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно. Строк відбування покарання Голубу Б.В. рахувати з 18.10.2016 року. Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати Голубу Б.В. строк попереднього ув’язнення за період з 18.10.2016 року по 30.05.2017 року із розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.

9.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.06.2017 року вирок суду від 27.01.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Прядки О.Ю. за ст.185 ч.3 КК України скасовано та призначено новий розгляд  (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

Так, як видно з вироку суду першої інстанції кримінальне провадження за обвинуваченням Прядки О.Ю. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України було розглянуто в порядку ст.349 КПК України. Крім того, суд приймаючи рішення про розгляд кримінального провадження у в порядку ст.349 КПК України не з'ясував думку представника Служби у справах дітей, який був присутнім під час судового розгляду, про можливість розгляду кримінального провадження в такому порядку. Враховуючи той факт, що неповнолітній обвинувачений Прядко О.Ю. та його законний представник Прядко О.М. юридично не обізнані, а також те, що в суді першої інстанції Прядко О.Ю. був позбавлений належного захисту, колегія суддів вважає, що зазначені вище порушення вимог КПК України, є порушенням його права на захист, що в свою чергу є істотним порушенням вимог КПК України та безумовне тягне до скасування вироку суду першої інстанції з призначенням нового судового розгляду.

10.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05.07.2017 року вирок суду від 04.04.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Копонірова Є.В. за ст.185 ч.2,ч.3 КК України скасовано та призначено новий розгляд

Шаньшина М.В.

Приймаючи рішення про розгляд кримінального провадження в порядку ст.349 КПК України,тобто без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюють ся, суд першої інстанції, в порушення вимог ч.3 ст.349 КПК України,без врахування особи обвинуваченого, його освіти,відсутності захисника, формально та спрощено з’ясував у обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, що призвело до порушення права  обвинуваченого на захист,зазначене підтверджується аудіо записом судового засідання в суді першої інстанції, з якого вбачається, що обвинувачений фактично частково визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Таким чином,доводи апеляційних скарг обвинуваченого та прокурора щодо незаконності вироку суду першої інстанції є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати вимоги апеляційної скарги обвинуваченого та прийняти законне, обґрунтоване,вмотивоване та справедливе судове рішення.

11.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.07.2017 року вирок суду від 26.04.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Реброва В.В. за ст.389 ч.2 КК України скасовано та закрито провадження  (КПК 2012 року)

Шаньшина М.В.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження,15.09.2016 року вироком суду Реброва В.В. визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1360 грн. Ухвалою суду від 16.12.2016 року покарання у виді штрафу, призначене вироком від 15.09.2016 року, замінено на покарання у виді 80 годин громадських робіт. У зв’язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що Ребров В.В. не був засуджений вироком суду до покарання у виді громадських робіт, і він не є суб’єктом злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та у його діянні відсутній склад даного кримінального правопорушення. Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини,передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

12.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 18.07.2017 року вирок суду від 11.04.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Савченко О.В. за ст.ст.296 ч.1,122 ч.1 КК України змінено (КПК 2012 року)

Сердюк

Н.В.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, злочин, за який Савченко О.В. засуджено даним вироком, він вчинив 04.03.2017 року,тобто до ухвалення вироку судом від 10.03.2017 року, за яким йому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В даному випадку суд першої інстанції, при ухваленні вироку від 11.04.2017 року цих обставин не врахував та призначив Савченку О.В. покарання без застосування правил, передбачених ч.1,4 ст.70 КК України. Призначивши покарання з посиланням на ч.4 ст.70 КК України, не врахував покарання за попереднім вироком від 10.03.2017 року, суд першої інстанції допустив порушення ст.409 КПК України,тобто неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведене є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині призначення покарання та ухвалення нового вироку в цій частині. В решті вирок суду залишити без змін.

13.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05.09.2017 року вирок суду від 21.06.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Шеїна Є.О. за ст.185 ч.1 КК України змінено  (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обставинами, які пом’якшують покарання, є щире каяття та повне відшкодування матеріальної шкоди шляхом повернення викраденого,обставин, що обтяжують покарання, не встановлено. Крім того,апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити ще одну обставину, що пом’якшує покарання, та на яку вказує прокурор в апеляційній скарзі, а саме скоєння злочину неповнолітньою особою. Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Враховуючи вищевказане, беручи до уваги обставини, що пом’якшують покарання, керуючись правилами ст.69 КК України,тобто нижче від найнижчої межі покарання у виді громадських робіт, передбаченого санкцією ч.1 ст.185 КК України. Вирок суду змінити: в мотивувальній частині вироку зазначити обставину, що пом’якшує покарання – вчинення злочину неповнолітньою особою; в частині призначеного покарання: Шеїну Є.О. призначити за ч.1 ст.185 КК України покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 60 годин громадських робіт. В іншій частині вирок залишити без змін.

14.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05.10.2017 року вирок суду від 13.04.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Мантуленко Д.А, Мантуленко В.А. за ст.185 ч.3 КК України скасовано та призначено новий розгляд  (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою скасування судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо повідомлення потерпілих Зубенко К.М. та Рябчикової Т.О. про дату, час і місце судових засідань при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням Мантуленко В.А. та Мантуленко Д.А., а саме на 13.02.2017 року,13.03.2017 року,27.03.2017 року та 11.04.2017 року, в зв’язку з чим, вони були позбавлені можливості прийняти участь у с/з. Таким чином,колегія суддів дійшла висновку, що допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки провадження у суді першої інстанції здійснено без участі потерпілих, належним чином не повідомлених про час, дату і місце с/з. Проаналізувавши чисельність істотних порушень норм процесуального права, допущених судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. При новому судовому розгляді суд першої інстанції має врахувати викладене,перевірити доводи сторін кримінального провадження та розглянути к/п з дотриманням вимог діючого кримінального процесуального законодавства.

15.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 09.11.2017 року вирок суду від 11.08.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Біліченка О.С за ст.187 ч.2 КК України змінено  (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Як встановлено з матеріалів провадження обвинувачений на час вчиненні інкримінованого злочину був неповнолітнім. Відповідно до вимог ст.98 КК України визначено вичерпний перелік видів покарань, які застосовуються до неповнолітніх, а саме: штраф, громадські роботи,виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк. Згідно п.19 Постанови ПВСУ №7 від 24.10.2003 року « Про практику призначення кримінального покарання» передбачено, що конфіскація майна як додаткове покарання відповідно до ст.98 КК України не може бути призначена особі, що вчинила злочин у віці до 18 років, навіть у тому разі, коли на час розгляду справи судом вона досягла повноліття. Таким чином,наявні підстави для зміни вироку, оскільки при його постановленні судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.

16.

Ухвалою Апеляційного суду від 16.11.2017 року вирок суду від 23.08.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Черепні О.В. за ст.115 ч.1 КК України скасовано та призначено новий розгляд  (КПК 2012 року)

Бєлоусов

А.Є.

Суд неповно дослідив усі обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду справи, що призвело до невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильному застосуванню закону України про кримінальну відповідальність. Так, в судовому засіданні Черепня О.В. стверджував, що під час скоєння злочину перебував у стані душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілої Кравченко О.М (ст.116 КК України). На підтвердження своїх показань Черепня О.В. надіслав до суду письмове клопотання про призначення повторної судової психолого-психіатричної експертизи з повними та детальними поясненнями всіх обставин, яке суд залишив без задоволення, але викликав до суду експерта-психолога, який брав участь у проведенні психолого-психіатричної експертизи на досудовому слідстві, Гозмана О.І. Експерт після ознайомлення зі змістом клопотання обвинуваченого Черепні О.В. зазначив, що необхідно проводити повторну експертизу у суді. Але суд не дав належної оцінки поясненням експерта, прийняв їх до уваги вибірково, лише в тій частині, в якій експерт підтвердив висновки експертизи, проведеної під час досудового слідства.Крім того, суд не звернув увагу на ті обставини, що експерт Гозман О.І. коментуючи висновки вищезазначеної експертизи, наполягав на тому, що при її проведенні «комісія не вбачала у характеристиці Черепні О.В. особливого стану агресивності, він вживав алкоголь, що виключає стан фізіологічного афекту».Однак, суд послався у своєму вироку, що не вважає доведеним існування алкогольного сп'яніння Черепні О.В., оскільки судово-медичним експертом Супліченком С.М. 09.07.2016 року, наступного дня після скоєння злочину, було здійснено медичний огляд обвинуваченого (висновок судово-медичної експертизи № 82 від 09.07.2016 р.) при цьому ознак алкогольного сп'яніння у Черепні О.В. не виявлено. Крім того, свідок Гончарук В.А., яка працює фельдшером, та спілкувалася з Черепнею О.В. безпосередньо після скоєння злочину, вказала, що не помітила у нього ознак алкогольного сп'яніння. Тобто висновок судової психолого-психіатричної експертизи №760 від 20.07.2016 року підлягав перевірці, як належний доказ у даній справі.Таким чином, під час судового засідання були встановлені обставини, які виключають одне одного, суд формально послався на них у своєму вироку, але не надав належної оцінки, що призвело до порушень вимог ч.4 ст.17 КПК України, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь такої особи, та неправильному застосуванню Закону України про кримінальну відповідальність.Необхідно зазначити, що судом першої інстанції при ухваленні вироку відносно Черепні О.В. виключено такий вид обтяжуючої обставини, як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.Таким чином, колегія суддів вважає, що судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.При новому розгляді суду необхідно перевірити доводи сторін, зазначені в апеляційних скаргах і прийняти законне та обґрунтоване судове рішення, що стосується призначеного покарання, то при новому розгляді судової справи, при встановленні того ж об‘єму обвинувачення, то покарання, призначене за оскаржуваним вироком є справедливим.

17.

Ухвалою Апеляційного суду від 23.11.2017 року вирок суду від 20.06.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Малишева С.Г. за ст.263 ч.1 КК України скасовано та призначено новий розгляд  (КПК 2012 року)

Бєлоусов

А.Є.

Як видно з вироку суду кримінальне провадження за обвинуваченням  Малишева С.Г у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України було розглянуто на підставі ст. 349 КПК України. Приймаючи рішення про розгляд кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, тобто без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд першої інстанції, в порушення вимог ч.3 ст. 349 КПК України, формально та спрощено з'ясував у обвинуваченого чи правильно він розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також не роз’яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист, зазначене підтверджується аудіозаписом судового засідання в суді першої інстанції.Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності вироку суду першої інстанції є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а вирок скасуванню та призначенню нового розгляду в суді першої інстанції.Що стосується доводів апеляційної скарги про те , що суд не надав належної оцінки обставинам, які мають значення для призначення законного та справедливого покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, то вони є слушними, але підлягають частковому задоволенню. Якщо при новому розгляді справи, суд першої інстанції дійде висновку про вчинення Малишевим С.Г. кримінального правопорушення при тих же фактичних обставинах та з тією ж кваліфікацією його дій, то призначене покарання із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України, на думку колегії буде відповідати вимогам ст.65 КК України, але з призначенням обвинуваченому більш тривалого іспитового строку три роки. Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати вимоги апеляційної скарги прокурора та прийняти законне, обґрунтоване, вмотивоване та справедливе судове рішення.

18.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 02.08.2017 року вирок суду від 19.04.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Євдокімова С.В. за ст.ст.286 ч.2 КК України змінено (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон,застосувавши звільнення від покарання і до додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Статтею 77 КК передбачена можливість призначення такого додаткового покарання, як позбавлення права, і суд першої інстанції обґрунтовано таке покарання застосував. У той же час ст.75 КК передбачена можливість звільнення від покарання з випробуванням тільки від основного покарання. За викладених обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.420 КПК України вирок суду першої інстанції у частині призначеного покарання внаслідок  неправильного звільнення обвинуваченого від додаткового покарання внаслідок неправильного звільнення обвинуваченого від додаткового покарання  підлягає скасуванню  з ухваленням у цій частині нового вироку. В решті вирок суд у відношенні Євдокумова С.В. залишити без змін.

19.

Ухвалою Апеляційного суду від 07.12.2017 року вирок суду від 19.09.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Копонірова Є.В. за ст.ст.185 ч.2,ч.3 КК України змінено  (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

Згідно ч.2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог,якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. На думку колегії суддів вирок суду необхідно змінити в частині остаточно призначеного покарання,змінивши принцип призначення остаточного покарання та на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважати Копонірова Є.В. засудженим до остаточного покарання у виді 3 років позбавлення волі,таким чином,частково задовольнити апеляційну скаргу та пом’якшити призначене йому покарання. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

20.

Ухвалою Апеляційного суду від 07.12.2017 року вирок суду від 08.06.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням  Андрущенка Ю.М. за ст.185 ч.2 КК України скасовано та  призначено новий розгляд (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо повідомлення потерпілої Хартонюк В.В. за місцем її реєстрації та за останнім відомим місцем мешкання, про дату, час та місце судових засідань при розгляді зазначеного кримінального провадження, які відбувались: 26.01.2017 року, 08.02.2017 року, 15.02.2017 року, 21.02.2017 року, 02.03.2017 року, 16.03.2017 року, 29.03.2017 року, 25.04.2017 року, 12.05.2017 року, 30.05.2017 року. Тому, потерпіла Хартонюк В.В. була позбавлена можливості прийняти участь у судових засіданнях при розгляді кримінального провадження. Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки провадження у суді першої інстанції здійснено без участі потерпілої, належним чином не повідомленої про час, дату і місце судового засідання. Крім того, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23.08.2016 року вирок Краснолиманського міського суду від 21.04.2016 року, яким Андрущенка Ю.М. визнано винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України скасовано та кримінальне провадження направлено на новий судовий розгляд із зазначенням істотних порушень кримінально-процесуального закону України при розгляді кримінального провадження щодо Андрущенка Ю.М.На думку колегії суддів, суд першої інстанції, при новому розгляді не усунув зазначені недоліки, та ухвалив вирок без повного та всебічного дослідження всіх фактичних обставин кримінального провадження, обґрунтовуючи чи спростовуючи їх доказами. При новому судовому розгляді суду першої інстанції необхідно усунути зазначені недоліки, які потягли за собою скасування вироку, дослідити доводи апеляційних скарг, дати їм належну оцінку, розглянути кримінальне провадження по суті та прийняти відповідне процесуальне рішення.

21.

Ухвалою Апеляційного суду від 14.12.2017 року вирок суду від 19.07.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням  Ключова К.Г. за ст.121 ч.2 КК України змінено  (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання. При призначенні обвинуваченому покарання колегія суддів, на основі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, які є найбільшою соціальною цінністю, обставини, характер та спосіб його вчинення, локалізацію тілесних ушкоджень, а саме нанесення ряду ударів кулаками рук та ногами по тілу, у життєво важливий орган голову, силу з якою вони наносились. Крім того, колегія суддів враховує особу обвинуваченого Ключова К.Г, який раніше не судимий, не працює, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем свого мешкання характеризується посередньо, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що зумовило примноження агресії з його боку, занизило рівень належного самоконтролю обвинуваченого під час побиття потерпілого, що призвело до вкрай негативних наслідків, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років. На думку колегії суддів, саме таке покарання буде відповідати засадам ст. 65 КК України про те, що покарання має бути необхідним та достатнім за вчинення злочину, сприяння виправленню засудженого та запобігання нових злочинів. В іншій частині вирок суду слід залишити без змін.

Ухвали

1.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23.02.2017 року ухвалу суду від 08.11.2016 року  про роз’яснення щодо призначеного покарання Орлову М.С., згідно ст.72 ч.5 КК України змінено  (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

 На підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому Орлову М.С. необхідно зарахувати в строк відбування покарання строки тримання його під вартою з 21.08.2015 року по день закінчення строку на оскарження вироку Печерського районного суду м.Києва – 22.04.2016 року із розрахунку – один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Крім того, на підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому Орлову М.С. необхідно зарахувати в строк відбування покарання строки тримання його під вартою з 22.06.2016 року по день закінчення тридцяти денного строку на оскарження вироку Краснолиманського міськсуду від 12.10.2016 року, тобто по 12.11.2016 року, із розрахунку – один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого Орлова М.С. підлягає частковому задоволенню, ухвалу Краснолиманського міського суду від 08.11.2016 року змінити, в частині зарахування Орлову М.С. в строк відбування покарання строки тримання його під вартою згідно ч.5 ст.72 КК України  із розрахунку - один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. В решті ухвалу залишити без змін.

2.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22.06.2017 року ухвалу суду від 05.05.2017 року, якою задоволено клопотання потерпілої Бусигіної Т.І. про скасування вироку, яким затверджено угоду про примирення, укладену 29.09.2015 року між потерпілими та Красніковим Є.В. під час досудового розслідування кримінального провадження скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Бєлоусов

А.Є.

Як видно із змісту угоди про примирення у потерпілих були відсутні претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого, тому не зазначення в тексті угоди про примирення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та строк її відшкодування, не є підставою для скасування вироку. Що стосується твердження суду про те, що потерпілі переймалися проблемами зі станом власного здоров’я, були непрацездатними, потребували коштів на лікування, не користувалися правовою допомогою, були особами молодого віку без належної правової освіти, то колегія суддів також вважає їх необгрунтовнами, оскільки потерпілим як на стадії досудового розслідування, так й у судовому засіданні були роз’яснені їх права, як потерпілих, передбачені ст.56 КПК України, в тому числі й право мати представника для захисту їх прав та законних інтересів. Що стосується висновку суду про те, що потерпілі фактично не мали можливості вносити зміни чи доповнення до тексту угоди про примирення, то вони на думку колегії суддів є непереконливими, оскільки дана обставина нічим не підтверджується. Таким чином, враховуючи наведене вище та вимоги ст.476 ч.3 КПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що суд незаконно та неогрунтовано скасував вирок,яким затверджено угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілими, оскільки потерпіла Бусигіна Т.І. не довела, що обвинуваченим не виконано умов вказаної угоди про примирення. За таких підстав апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити у задоволенні клопотання потерпілої Бусигіної Т.І. про скасування вироку суду, яким затверджено угоду про примирення, укладену між потерпілими  та обвинуваченим.

3.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06.07.2017 року ухвалу суду від 24.05.2017 року, якою скаргу Дьоміна С.М. на рішення ст.слідчого Лиманського ВП про закриття кримінального провадження скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Приймаючи рішення про повернення скарги заявникові суд першої інстанції послався на порушення строку оскарження рішення слідчого. Однак, на думку колегії суддів, це рішення слідчим суддею прийняте передчасно та належним чином не вмотивоване. Як вбачається з матеріалів провадження, у своїй скарзі заявник Дьомін С.М. порушив питання про поновлення строку на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження, та вказав з яких причин цей строк ним було порушено. В той час як слідчий суддя, не вирішив питання щодо обґрунтованості доводів заявника Дьоміна С.М. про поважність причин пропуску, та в цій частині не вмотивував своє рішення, пославшись тільки на те, що заявником не надано доказів своєчасного звернення зі скаргою до суду. Колегія суддів зазначає, що з огляду на вказане вище, поважність причин визначається слідчим суддею, судом з урахуванням можливих обставин, що не дозволили учасникові процесу завчасно подати відповідний документ, на що судом першої інстанції уваги не звернуто. За цих підстав, колегія суддів приходить до висновку, про те, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

4.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06.09.2017 року ухвалу суду від 19.08.2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Лиманського ВП про  накладення арешту за кримінальним провадженням у зв’язку з відсутністю підстав для його задоволення скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

При розгляді зазначеного клопотання слідчим суддею не враховано правову підставу для накладення арешту на майно, а саме те, що вилучене майно має значення у даному кримінальному провадженні, слідчим винесено постанову про визнання цього майна речовими доказами у кримінальному провадженні, вилучене майно може бути використано у якості доказів у кримінальному провадженні та на ньому могли зберегтися сліди кримінального правопорушення. Тому доводи апеляційної скарги прокурора про скасування ухвали слідчого  судді є слушними, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали. За таких підстав, на думку колегії суддів, клопотання слідчого про арешт майна є законним,обґрунтованим,вмотивованим та підлягає задоволенню,оскільки вказане в клопотання слідчого майно,відповідає вимогам ст.98 КПК України,воно може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення,могло зберегти на собі його сліди, або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявна необхідність збереження цього майна як речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.

5.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.09.2017 року ухвалу слідчого судді від 01.09.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого Лиманського ВП про  арешт майна скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Колегія суддів зазначає, що огляд та арешт майна слідчим було проведено 29.08.2017 року о 19год.20 хв. Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Тобто, слідчий мав звернутись до суду із клопотанням 30.087.2017 року. Як вбачається із матеріалів провадження, клопотання про арешт майна подане слідчим до суду 31.08.2017  року тобто із порушенням строків передбачених зазначеною статтею. Суд першої інстанції на це уваги не звернув, чим було порушено вимоги кримінального процесуального закону. За цих підстав колегія суддів знаходить доводи апеляційної скарги захисника в цій частині обґрунтованими. Колегія суддів не полишає без уваги і ту обставину, що обґрунтовуючи подання про накладення арешту на майно слідчий зазначив, що майно на яке необхідно накласти арешт скоріш за все викрадене, висловивши при цьому припущення, в повній мірі не з’ясувавши обставин справи. Розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно,суд першої інстанції не обґрунтував, якими саме доказами підтверджується факт вчинення протиправних дій з боку ТОВ «Техлісресурс» та ФОП Білан О.П. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, про обґрунтованість доводів апеляційної скарги захисника Сириці І.О., зазначає на те, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно є необґрунтованою та не вмотивованою, постановленою із порушенням норм кримінального процесуального закону, а тому є такою, що підлягає скасуванню. Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

6.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03.10.2017 року ухвалу слідчого судді від 18.08.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого Лиманського ВП про  арешт врожаю сільськогосподарської культури - соняшника скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Аналізуючи матеріали провадження колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання, як арешт врожаю у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя не дав належну оцінку сукупності отриманих доказів, де взагалі відсутні посилання на спів розмірність та розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також не врахував негативні насліди для власника майна, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвал слідчого судді слід визнати переконливими. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

7.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26.10.2017 року ухвалу слідчого судді від 12.10.2017 року, якою частково задоволено клопотання слідчого Лиманського ВП про  арешт майна у к/п змінено (КПК 2012 року)

Бєлоусов

А.Є.

Колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді якою накладено арешт на два зернозбиральні комбайни скасувати як незаконну та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт зернозбиральних комбайнів,без державних реєстраційних номерів, належні на праві власності юридичній особі ПП Агрофірма «Хортиця».В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

8.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14.11.2017 року ухвалу слідчого судді від 06.10.2017 року, якою частково задоволено клопотання слідчого Лиманського ВП про  арешт майна у к/п скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Бєлоусов

А.Є.

Ухвалу слідчого судді скасувати. Ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого Лиманського відділення поліції Слов'янського ВП ГУ НП у Донецькій області майора поліції Олексенко В.В., погоджене з прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12016050420000680 від 06.07.2016 року, та Накласти арешт на зернозбиральний комбайн CASE IH 5088, реєстраційний номер 13893 ВВ, та вантажний автомобіль ГАЗ 3307, реєстраційний номер 01624 АР, 1993 року випуску, які належать на праві власності юридичній особі Сільськогосподарському приватному підприємству «СКС-Агро» (ідентифікаційний номер суб'єкта господарювання за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30298688, юридична адреса: Луганська область,Кремінський район,с. Червонопопівка, вул. Леніна, буд.1-А).

Передати вказану техніку на відповідальне зберігання засновнику Сільськогосподарського ПП «СКС-Агро» Лісняку Г.М. Дозволити користування вказаним майном у господарській діяльності Сільськогосподарському ПП «СКС-Агро». Заборонити відчуження вказаного майна іншим особам будь-яким способом.Попередити Лісняка Г.М. про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, згідно із ч.1 ст. 388 КК України. Зобов'язати Лісняка Г.М. про виконання цієї ухвали інформувати старшого слідчого Лиманського відділення поліції Слов'янського ВП ГУ НП України у Донецькій області майора поліції Олексенко В.В.,надавати вказану техніку для огляду на першу вимогу слідчого. Накласти арешт на насіння соняшнику, що знаходиться в кузові вантажного транспортного засобу ГАЗ 3307, реєстраційний номер 01624 АР, загальною вагою 2,5 тонни. У задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на 2 ключі від замків запалювання комбайну та вантажного автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, поліси обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортних засобів, протоколи перевірки технічного стану транспортних засобів відмовити.

9.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16.11.2017 року ухвалу суду від 19.08.2017 року, якою скаргу Дьоміна С.М. на рішення ст.слідчого Лиманського ВП про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР повернуто заявникові скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та з матеріалів судової справи в них відсутні відомості про отримання Дьоміним С.М. копії постанови слідчого. Відносно до вимог ч.1 ст. 304 КПК України строк подання скарги починається з дня отримання особою копії постанови. Слідчим суддею в порушення цих вимог КПК не були витребувані відомості про дату отримання ОСОБА_1 копії постанови слідчого, які б підтверджувались розписом Дьоміна С.М. про отримання копії постанови, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозаписом вручення, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення Дьоміну С.М. копії постанови. З урахуванням наведеного вище, кількості звернень  Дьоміна С.М. з аналогічними скаргами до суду, перерахованих в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при прийнятті рішення допустив спрощений підхід до розгляду скарги Дьоміна С.М., тим самим обмеживши його доступ до правосуддя, що безперечно тягне до скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали. Постановити нову ухвалу, якою призначити розгляд слідчим суддею Краснолиманського міського суду Донецької області скарги заявника Дьоміна С.М. по суті.

10.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16.11.2017 року ухвалу слідчого судді від 18.08.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого Лиманського ВП про  арешт майна та накладено арешт на майно скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Ткачов О.М.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах судової справи відсутні відомості про належне повідомлення Фізичної особи - підприємця Маркевича І.І. про час, дату та місце розгляду справи, передбачені ст. 136 КПК України, клопотання слідчого розглянуто за його відсутності. Про наявність оскаржуваної ухвали слідчого судді ФОП Маркевич І.І. дізнався 06.11.2017р. Вирішуючи питання про арешт майна транспортного засобу - вантажного самоскиду «КРАЗ 6510» державний реєстраційний номер АН4365АО, слідчим суддею без урахування того, який реальний та можливий розмір шкоди причинено кримінальним правопорушенням, чи може він зрости у подальшому, яка вірогідність подання цивільного позову в рамках даної справи та на яку суму, яка вартість майна, на яке пропонується накласти арешт, як арешт майна вплине на його вартість, на думку колегії суддів, не розумно та неспіврозмірно було обмежено право власності ФОП Маркевича І.І. на транспортний засіб - вантажний самоскид «КРАЗ 6510» державний реєстраційний номер АН4365АО.З урахуванням викладеного вище суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскарженої ухвали слідчого судді та постановленням нової ухвали. Накласти арешт на майно, а саме:- вантажний самоскид «КРАЗ 6510» державний реєстраційний номер АН4365АО (належить ТОВ «СТРОЙИНДУСТРИЯ», адреса реєстрації: Донецька область м. Слов'янськ вул.. Сользаводська №12 «А», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КХС №829871), який передати для збереження ФОП Маркевичу І.І. із правом користування та забороною розпоряджатися цим транспортним засобом;- пісок, що знаходиться у кузові вантажного самоскиду «КРАЗ 6510» державний реєстраційний номер АН4365АО, який вивантажити з кузову зазначеного транспортного засобу у місці зберігання з вжиттям заходів його зберігання слідчим; -навантажувач «CATERPILLAR 950Н» державний реєстрацій номер 18531ТК (належить ТзОВ «Промислова торгова компанія «ВЕЛЕС» адреса реєстрації: Донецька область м. Донецьк вул. Ходаковського №5, свідоцтво про реєстрацію машини Серія АБ №524204), та заборонити будь-яким стороннім особам розпоряджатися будь-яким чином та користуватись ним і залишити його на зберіганні на майданчику зберігання транспортних засобів Лиманського відділення поліції Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м.Лиман, вул.Свободи 27.

11.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28.11.2017 року ухвалу слідчого судді від 30.06.2017 року, якою  закрито к/п відносно Ніколаєва Р.В. з тих підстав, що ухвалою суду від 29.05.2017 року до Ніколаєва Р.В. вже було за клопотанням прокурора застосовано примусові заходи мед.характеру скасовано та призначено новий розгляд (КПК 2012 року)

Бєлоусов

А.Є.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції ці вимоги закону не було дотримано, суд безпідставно в підготовчому судовому засіданні, в порушення вимог ст. 314 КПК України, прийняв рішення про закриття кримінального провадження з тих підстав, що до Ніколаєва Р.В. вже були застосовані міри медичного характеру, він є неосудною особою та до нього не можна ще раз застосувати заходи медичного характеру, а тому в його діях відсутній сам склад злочину. Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду, оскільки суд не мав права закрити провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення у підготовчому судовому засіданні без дослідження і зясування питань, зазначе6нипй у ст.513 КПК Україні. Розглядаючи клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру суд першої інстанції не надав перевагу спеціальній нормі.На думку колегії суддів,  суд першої інстанції необґрунтовано закрив кримінальне провадження відносно Ніколаєва Р.В., в порушення вимог ст.409 КПК України, а тому ухвала суду підлягає скасуванню у звязку з істотним порушення кримінального процесуального закону, яке перешкоджало ухваленню судом законного та обґрунтованого судового рішення. Висновки суду про те, що до Ніколаєва Р.В., до якого в іншому кримінальному провадженні  вже були застосовані примусові заходи медичного характеру, більш не можуть бути застосовані такі ж заходи в новому кримінальному провадженні, оскільки, на думку суду, він є неосудною особою, є помилковими. Оскільки судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону,  ухвалу суду першої інстанції щодо Ніколаєва Р.В. не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду, який має бути проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

12.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30.11.2017 року ухвалу слідчого судді від 19.10.2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно Антіпова Є.В. скасовано та призначено новий розгляд (КПК 2012 року)

Ткачов О.М.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції посилається на те, що досліджені копій повісток якими нібито Антіпов Є.В. викликався до слідчого, є такими що не можуть підтвердити обґрунтованість підстав для здійснення відносно нього спеціального досудового розслідування по кримінальному провадженню з тих підстав, що вони не можуть бути визнані доказами, з таких підстав: вони не завірені підписом повноважної особи і для огляду суду не надавались; з їх тексту не вбачається кого та куди викликали і на який час; одна з них надіслана саме 12.09.2017 року в день повідомлення Антіпову Є.В. про підозру та оголошення його в розшук; за надіслання іншої сплата була здійснена на підприємство з зазначенням адреси м. Краматорськ. Колегія суддів не може погодитись з твердженнями слідчого судді суду першої інстанції, з наступних підстав. Перевіривши апеляційну скаргу прокурора колегія суддів вважає її доводи слушними, оскільки в додатках до клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування надано вичерпні докази того, що від моменту повідомлення Антіпова Є.В. про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України та оголошення останнього у розшук, до моменту звернення до міського суду з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування Антіпов Є.В. тричі викликався до слідчого шляхом направлення повісток про виклик,розміщених на сайті прокуратури Донецької області. Наведені доводи колегія суддів вважає слушними та такими, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Розглянувши апеляційну скаргу в межах ст. 404 КПК України апеляційний суд  приходить до висновку про скасування ухвали слідчого судді та необхідності направлення матеріалів кримінального провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

13.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 07.12.2017 року ухвалу слідчого судді від 17.11.2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно Олексюка В.В. скасовано та повернуто слідчому (КПК 2012 року)

Ткачов О.М.

Як зазначив слідчий суддя, матеріали провадження не містять відомостей які б свідчили про належне повідомлення підозрюваного про час,дату та місце проведення і процесуальних дій та не доведено його перебування під час виклику до слідчого на непідконтрольній Україні території, в зв’язку з чим не має підстав вважати, що він переховується від органів досудового розслідування та ухиляється від кримінальної відповідальності. Тобто, фактично,слідчий суддя звернув увагу на недоліки клопотання та невідповідність його вимогам ст.297-2 КПК України, атому,на підставі вимог ст.297-3 КПК України, повинен був повернути його прокурору. За таких обставин ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання направленню слідчому.

Кримінальні провадження (справи) розглянуті в касаційній інстанції

№ з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) вироку (постанови)

1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.02.2017 року вирок суду від 27.04.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Воронкіна С.П, Трибіса Е.Ф. за ст.367 ч.1 КК України скасовано та призначено новий розгляд(КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

За наслідками перевірки кримінального провадження встановлено, що суд, не з’ясувавши у обвинувачених, чи правильно вони розуміють наслідки спрощеної процедури судового розгляду кримінального провадження,перейшов до дослідження матеріалів провадження, що характеризують їх особи та допитав свідка, який охарактеризував Воронкіна С.П., чим порушив вимоги закону. У зв’язку з наведеними порушеннями кримінального процесуального закону, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду щодо Воронкіна С.П. та в порядку ч.2 ст.433 КК України щодо Трибіса Е.Ф. підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції

2.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2017 року вирок суду від 22.04.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Ключова К.Г. за ст.121 ч.2 КК України скасовано та призначено новий розгляд(КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження та технічного запису перебігу судового засідання в суді першої, в с/з, яке відбулося 21.04.2016 року,після дослідження наданих стороною обвинувачення доказів захисником заявлено клопотання про необхідність повторного допиту свідка та виклик експертів, у задоволенні яких відмовлено та здійснено перехід до судових дебатів, де захисником вказувалося на порушення права обвинуваченого на захист, а обвинуваченим – про незгоду з твердженнями прокурора та доказами. Вказані позиції захисника і обвинуваченого судом першої інстанції було розцінено як виступ у судових дебатах, а судом апеляційної інстанції – недбале ставлення захисника до професійних обов’язків. Проте такі висновки не відповідають загальним засадам кримінального провадження щодо забезпечення права на захист та змагальність сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Крім того, перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів виявлено відсутність журналу с/з в суді першої інстанції від 21.04.2016 року, що залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції та відповідно до ст.412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Справи про адміністративні правопорушення розглянуті в апеляційній інстанції

№ з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) вироку (постанови)

1.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 28.12.2016 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Матвєєва Є.Д. за ст.130 ч.1 КУпАП змінено

Бєлоусов

 А.Є.

Згідно 1.10 ПДР України водій – особа, яка керує транспортним засобом та має посвідчення водія. Відповідно до матеріалів справи Матвєєв Є.Д. посвідчення водія не має. З огляду на наведене суддя помилково призначив стягнення в виді позбавлення права керування транспортним засобом, якого (права) у нього фактично і не було. Постанову судді від 23.11.2016 року щодо Матвєєва Є.Д. змінити, виключивши з неї рішення про позбавлення Матвєєва Є.Д. права керування транспортними засобами строком на рік. В решті постанову залишити без змін.

2.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 28.12.2016 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Рибалка В.С. за ст.130 ч.1 КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Ткачов

О.М.

Розглянувши справу за відсутності Рибалки В.С. суд першої інстанції порушив його права в адміністративному процесі, передбачені ст.268 КУпАП, і позбавив можливості надати свої докази та пояснення. За таких обставин постанова суду першої інстанції як незаконна підлягає скасуванню. До того ж, як вбачається з матеріалів справи та відповідно до протоколу  про скоєння адміністративного правопорушення, саме воно було скоєне Рибалком В.С. 19.09.2016 року, тобто на час розгляду справи в апеляційному суді минув 3-х місячний термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, який встановлений ч.1 ст.38 КУпАП. Водночас, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк, передбачений ч.1 ст.38 КУпАП накладення адміністративного стягнення. Враховуючи те, що з часу складання вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно Рибалки В.С. на теперішній час пройшло більше 3-х місяців, тобто строк накладення адміністративного стягнення,передбачений ст.38 КУпАП давно минув, провадження у справі необхідно закрити.

3.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 18.01.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Дубкова Р.Л. за ст.130 ч.1 КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Бікезіна

О.В.

Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак). Таким чином, при винесенні постанови суддя грубо порушив вимоги зазначеної норми КУпАП, тому постанова підлягає безумовному скасуванню. Крім того, згідно ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення. Також, у відповідності до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчилися строки передбачені ст.38 КУпАП. Таким чином, на момент розгляду справи, 3-х місячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення сплив, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений 15.10.2016 року. За таких обставин, провадження в справі відносно Дубкова Р.Л. підлягає закриттю.

4.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 15.06.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Шевченко Д.В. за ст.130 ч.1 КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Бікезіна

О.В.

В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що Шевченко Д.В. відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у присутності двох свідків,які надали письмові пояснення. Однак, у судовому засіданні ці свідки допитані не були. З огляду на зазначене суд звертає увагу на те, що пояснення надані свідками, мають друковану форму та в них письмово внесені тільки анкетні дані залучених свідків. Суд першої інстанції передчасно зробив висновки про винуватість Шевченка Д.В. спираючись на пояснення свідків та вжив заходів про їх безпосередній допит у судовому засіданні. За таких умов судом не дотримано принципу всебічності розгляду справи та допущено спрощений підхід, що є передумовою для скасування судового рішення, у зв’язку з чим апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції. В той же час,згідно до ст.247 КУпАП провадження в справі правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст.38 цього кодексу. У зв’язку з допущенням порушень норм закону при складанні протоколу  про адміністративне правопорушення, на що суд не звернув увагу, постанову суду підлягає скасуванню, а провадження по справі у зв’язку з закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі ст.38 КУпАП – закриттю.

5.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 05.07.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Перебийніс Л.Г. за ст.172-7 ч.1,ч.2 КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Бікезіна

О.В.

З огляду на диспозиції ст.172-7 КУпАП можно стверджувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою  у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів – наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч.1 ст.172-7 КУпАП); - у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів,тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч.2 ст.172-7 КУпАП). Для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно не тільки констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов’язкової сукупності юридичних фактів. Без наявності хоча б одного з фактів реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією та відповідно в постанові суду. Із матеріалів судової справи вбачається, що відповідні голосування на чергових сесіях міської ради проводилось щодо ТОВ «Хутір «Тихі Двори», прізвище невістки, як співзасновника, зазначено не було. Отже, наявність приватного інтересу передбачає попереднє знання про обставини, які складають цей інтерес. Даних про те, що Перебийніс Л.Г. був обізнаний про вказані обставини, в матеріалах справи не міститься; і відповідно немає посилання на них в протоколі та судовому рішенні;тобто відсутні дані, які б з достовірністю свідчили про об’єктивні та суб’єктивні ознаки реального конфлікту інтересів. Таким чином,апеляційний суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для притягнення Перебийніс Л.Г. до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі про притягнення Перебийніс Л.Г. до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

6.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 26.07.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Жарікова О.О. за ст.130 ч.1 КУпАП скасовано та прийнято нову постанову

Бікезіна

О.В.

Відповідно до вимог ст.21 КУпАп, враховуючи особу, яка притягнена до адміністративної відповідальності, а саме той факт, що Жаріков О.О. з 02.07.2016 року працює інженером першої категорії технічного відділу структурного підрозділу «служби капітальних вкладень» РФ «Донецької залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» м.Лиман, зарекомендував себе відповідальним працівником, позитивно характеризується за місцем роботи, має на триманні трьох малолітній дітей та дружину, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, а також клопотання трудового колективу «служби капітальних вкладень» РФ «Донецької залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» м.Лиман про передачу матеріалів про вчинення Жаріковим О.О. адміністративного правопорушення на розгляд трудового колективу для застосування до нього заходів впливу,приходжу до висновку про задоволення клопотання трудового колективу «служби капітальних вкладень» РФ «Донецької залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» м.Лиман та передачу матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП відносно Жарікова О.О. на розгляд зазначеному трудовому колективу. За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою матеріали  про вчинення Жаріковим О.О. адміністративного правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП передати на розгляд трудовому колективу «служби капітальних вкладень» РФ «Донецької залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» м.Лиман для застосування до нього засобів громадського впливу.

7.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 21.11.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Нейчева К.В. за ст.ст.122-2,185 КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Ткачов О.М.

Як вбачається з постанови Краснолиманського міського суду Донецької області ОСОБА_3 визнано винуватим за ст. 185 КУпАП у тому що він вчинив злісну непокору працівнику поліції, а саме: кидався в бійку, чіплявся за формений одяг, принижував, висловлювався нецензурною лайкою, на неодноразові зауваження правоохоронця не реагував.В той час як диспозицією ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. З огляду на це суд апеляційної інстанції приходить до такого висновку.Дії Нейчева К.В., які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, складені працівником поліції за своєю диспозицією не відповідають фактичним обставинам справи. Тобто на думку апеляційного суду, складаючи протокол працівник поліції зазначив дії Нейчева К.В., які мають кваліфікуватися як дрібне хуліганство, та при цьому не вказав, яку саме злісну непокору вимогам працівника поліції вчинив Нейчева К.В., та яка вимога була висунута з боку працівника поліції. Як вже було зазначено вище, дії працівника поліції щодо вимоги до Нейчева К.В. у постанові Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2017 року визнано такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не могли бути висунуті.Суд апеляційної інстанції зазначає, що постанова Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2017 року набрала законної, має преюдиційне значення та суд першої інстанції мав звернути на це увагу, в той час як ця постанова судом було проігнорована.      За таких підстав суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги Нейчева К.В. є обґрунтованими, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі закриттю за відсутності в діях Нейчева К.В. складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.  

8.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 14.12.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Гречко О.В. за ст.130 ч.1КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Ткачов О.М.

Досліджені докази підтверджують винність Гречко О.В. у скоєнні правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та спростовують доводи останнього про її невинність у вчиненні адміністративного правопорушення. Апеляційний суд позбавлений можливості застосувати адміністративне стягнення стосовно Гречко О.В., оскільки відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення. Згідно матеріалів справи Гречко О.В. вчинила адміністративне правопорушення 24.08.2017 року, а тому на теперішній час сплинув тримісячний строк.Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП у разі пропущення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

9.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 12.12.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Спесивцева В.Ф. за ст.130 ч.1КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Шаньшина М.В.

На дуку апеляційного суду, суд першої інстанції не вжив належних заходів для забезпечення права на захист особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, шляхом неповідомлення захисника про дату та час судового розгляду. Крім того, Спесивцев В.Ф. на підтвердження поважності причини своєї відсутності у судовому засіданні суду першої інстанції апеляційному суду надано копію довідки про звернення до лікувальної установи 12.09.2017 року із скаргами на погане самопочуття, а тому захисник Савченко Є.О. відповідно до угоди мав бути присутній у судовому засіданні суду першої інстанції.  Апеляційний суд вважає що за таких обставин було порушено право Спесивцева В.Ф. на захист, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги Спесивцева В.Ф.  в цій частині вважає обґрунтованими.З урахуванням викладеного та відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може буди розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього кодексу. Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності було складено 27.07.2017 року. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, тобто накладення стягнення за цим провадженням сплив 26.10.2017 року.