Аналіз причин зміни та скасування судових рішень у цивільних та адміністративних справах за 2016 рік

№ з/п

ПІБ судді

Перегляд РІШЕНЬ

Усього постановлено рішень

Рішення залишено без змін

Рішення скасовано

у тому числі

Рішення змінено

із закриттям провадження

із залишенням заяви без розгляду

ухвалене нове рішення

1.

Бєлоусов А.Є.

298

3

2

-

-

2

-

2.

Бікезіна О.В.

283

10

2

-

-

2

-

3.

Біланова Н.В.

1

-

-

-

-

-

-

4.

Мірошниченко О.В.

109

2

3

-

-

3

1

5.

Саржевська І.В.

211

3

-

-

-

-

-

6.

Ткачов О.М.

265

1

3

-

-

3

-

7.

Шавиріна Л.П.

189

3

1

-

-

1

-

8.

Шаньшина М.В.

-

-

-

-

-

-

-

Усього по суду:

1356

22

11

-

11

1

№ з/п

ПІБ судді

Перегляд УХВАЛ

Усього постановлено ухвал

Ухвалу залишено без змін

Ухвалу скасовано

у тому числі

Змінено ухвал

передано питання на новий розгляд

постановлено нову ухвалу

1.

Бєлоусов А.Є.

47

-

2

2

-

-

2.

Бікезіна О.В.

32

2

3

2

1

-

3.

Біланова Н.В.

-

-

-

-

-

-

4.

Мірошниченко О.В.

11

-

-

-

-

-

5.

Саржевська І.В.

18

2

-

-

-

-

6.

Ткачов О.М.

19

2

2

1

-

-

7.

Шавиріна Л.П.

21

1

-

-

-

-

8.

Шаньшина М.В.

1

-

-

-

-

-

Усього по суду:

149

7

7

5

1

-

Справи розглянуті в апеляційній інстанції

№ з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) судового рішення (ухвали)

1

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 13.01.2016 року рішення по цивільній справі за позовом Поспєлової Т.О. до Поспєлова Є.В. про стягнення аліментів на неповнолітню дитину  скасовано та ухвалено нове рішення

Шавиріна Л.П.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ¼ частини всіх  видів заробітку суд виходив із того, що ні позивач, ні відповідач не надали суду жодного документа на підтвердження характеру (місця) роботи та розміру доходів відповідача, доказів щодо нерегулярності та мінливості таких. Навпаки, надані відповідачем копії квитанцій про щомісячне перерахування допомоги на утримання дитини свідчать про те, що відповідач має постійний дохід та надає щомісячно матеріальну допомогу приблизно в однаковому розмірі, тому суд прийшов до висновку про те, що в забезпечення інтересів дитини стягнення аліментів слід здійснювати у частці від заробітку відповідача. З вказаним висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не відповідає фактичним обставинами справи та вимогам матеріального і процесуального закону. Дійсно, сторонами не надано доказів щодо місця роботи та розміру доходів відповідача. Під час розгляду справи відповідач подав письмові заперечення, у яких зазначав  про те, що він має професію моряка, але на теперішній час не має роботи та постійного заробітку та зазначав, що оскільки його заробіток нерегулярний та мінливий аліменти мають бути стягнуті у твердій грошовій сумі. Копії квитанцій про перечислення позивачці щомісячно сум у розмірі від 2000 грн. до 3000 грн. не свідчать про наявність у відповідача постійного доходу, оскільки частина платежів виконана його матір’ю. З врахуванням професії відповідача та відсутності у нього регулярного заробітку аліменти мають бути стягнені у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн., що відповідає вимогам ст.184 ч.1 СК України. Згідно з п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

2

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 28.01.2016 року рішення по цивільній справі за позовом  ПАТ КБ «Приватбанк» до Короговніка М.Я. про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення

Мірошниченко О.В.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії картки сплив 31.12.2009 року, термін дії пере випущеної картки до 31.12.20111 року, а тому із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором 17.10.2015 року банк звернувся із пропуском позовної давності, про яку заявленою стороною спору. Відповідно  до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Згідно із ч.3 ст.264 ЦК України після перевивання перебіг позовної давності починається заново. З матеріалів справи вбачається, що відповідач останній платіж на погашення кредиту здійснив 18.08.2012 році, у зв’язку з чим перебіг позовної давності перервався. Позивач з даним позовом звернувся до суду 17.08.2015 року,тобто в межах строку позовної давності. При цьому  доводи відповідача про те, що останній платіж 18.08.2012 року він не здійснював, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки до 18.08.2012 року відповідач фактично здійснював щомісячно платежі на погашення кредиту, в тому числі і 18.08.2012 року, в одному і тому ж терміналі в м.Краматорськ. Таким чином, з огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову. Згідно з п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

3

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18.02.2016 року рішення по цивільній справі за позовом  Скрипника Г.В. до Рідкодубівської сільради у м.Кр.Лимані та Краснолиманському районі Донецької області, ФГ «Нове» про визнання права постійного користування земельною ділянкою скасовано та ухвалено нове рішення

Ткачов О.М.

Відмовляючи у задоволенні позову,суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було надано жодного письмового доказу щодо прийняття рішення про надання йому спірної земельної ділянки після припинення на неї права власності членів СФГ «Нове», а наданий позивачем Державний акт на право постійного користування землею, на думку суду, втратив чинність при розпаюванні цієї земельної ділянки. Крім того,суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не зазначені межі земельної ділянки і задоволення його вимог може призвести до порушення прав держави, а також фізичних і юридичних осіб. Оскільки позивачем на думку суду першої інстанції не було  доведено його право на постійне користування конкретною земельною ділянкою, то суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову. Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав. При розгляді вказаної категорії справ суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок  у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо. Згідно із ст.3 і 4 ЦПК України та ст.20 ЦК України право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Неправильно обраний спосіб захисту права власності чи іншого речового права може бути підставою для відмови в позові (п.3 Постанови ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року). Виходячи з наведеного, позивач обрав спосіб захисту права, не передбачений ЗК України, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права і у відповідності до п.4 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

4

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 24.02.2016 року рішення по цивільній справі за позовом  ПАТ «Акцент-Банк» до Дегтярьова Ю.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення

Мірошниченко О.В.

Як вбачається із матеріалів справи, справа судом розглянута у заочному порядку  і заява  відповідача Дегтярьова Ю.В. про застосування строку позовної давності відсутня, а тому підстави для застосування позовної давності у суду першої інстанції були відсутні. У зв’язку із зазначеним рішення суду в частині стягнення пені за один рік підлягає скасуванню з ухваленням нового  про задоволення позовних вимог ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення з Дегтярьова Ю.В. заборгованості за кредитним договором  у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором  в розмірі 6230,23 грн. Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, невірне застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, що в свою чергу призвело до поверхового та неправильного вирішення спору. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов’язань скасуванню.

5

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 25.02.2016 року рішення по цивільній справі за позовом  ПАТ «ВТБ Банк» до Лінькової Н.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом Лінькової Н.М. до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання кредитного договору недійсним змінено

Мірошниченко О.В.

Рішення суду  в частині стягнення пені змінити. Стягнути з Лінькової Н.М. на користь ПАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором пеню за несвоєчасне повернення процентів та кредиту у розмірі 61438,60 грн. Загальну суму стягнення з Лінькової Н.М. на користь ПАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором від 06.09.2012 року станом на 02.06.2014 року стягнути у сумі 147548,76 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

6

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17.03.2016 року рішення по цивільній справі за позовом  ПАТ «Дельта Банк» до Казанцева С.В., Казанцевої О.Б. про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення

Бікезіна О.В.

Оскільки у своєму позові ПАТ «Дельта Банк» ставить питання про стягнення заборгованості за період часу, який не був предметом розгляду Петровського районного суду м.Донецька, що ухвалив заочне рішення від 21.12.2012 року, суд першої інстанції помилився у визначенні поняття предмета позову в його процесуальному розумінні та не врахував його відмінність від предмета позову, який було попередньо розглянуто з винесенням вказаного заочного рішення. Ненадання позивачем даних щодо останнього щомісячного платежу по кредитному договору, позбавляє апеляційний суд можливості вирішити щодо відповідальності поручителя, а за таких обставин позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості не  підлягають задоволенню. Виходячи з встановлених обставин. Наданих сторонами доказів та вимог закону позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором від 10.09.2007 року на 28.07.2015 року з поручителя Казанцевої О.Б. задоволенню не підлягають. Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального  або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення. Рішення суду скасувати. Позов ПАТ «Дельта Банк» задовольнити частково. Стягнути з Казанцева С.В. на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 10.09.2007 року за період станом на 28.07.2015 року по тілу кредиту у сумі 54413,50 грн. та заборгованість за непогашеними відсотками за користування кредитом у розмірі 54718,64 грн., а всього 109132,14 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Стягнути з Казанцева С.В. на користь ПАТ «Дельта Банк» понесені судові витрати за апеляційне оскарження рішення суду у розмірі 3535,94 грн. Стягнути з Казанцева С.В. на користь держави судовий збір у сумі 1636,98 грн.

7

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 08.06.2016 року рішення по цивільній справі за позовом  Курільченко О.О. до тер громади в особі виконкому Лиманської міськради про визнання права власності в порядку спадкування скасовано та ухвалено нове рішення

Ткачов О.М.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на ст.ст.328,331,376,1218 ЦК України та виходив з того, що позивачкою не надано суду технічного паспорту на житловий будинок 19б в с.Дробишево, що унеможливлює на думку суду визначатись з конкретними об’єктами нерухомості та відповідність їх будівельним нормам та стандартам. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивачкою не надано доказів того, що Чернікову М.О. або Черніковій О.П. був виданий правовстановлюючий документ на спірний будинок. Відмовляючи позивачці в задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, на яку є Державний акт на право приватної власності, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував в рішенні причину такої відмови, що є порушенням ст.213 ЦПК України. Враховуючи, що судом першої інстанції не правильно застосований матеріальний закон, це є  безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуємо рішення скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

8

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 07.07.2016 року рішення по цивільній справі за позовом  ПАТ КБ «ПриватБанк» до Білоконь О.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення

Бікезіна О.В.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення. Рішення суду скасувати. Позов задовольнити частково. Стягнути з Білоконь О.М. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29.07.2008 року  станом на 04.11.2015 року по тілу кредиту -386018,72 грн., за непогашеними відсотками за користування кредитом 738075,28 грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором -337116,65, а всього 1461210,62 грн. У задоволенні інших вимог відмовити.

9

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 06.10.2016 року рішення по цивільній справі за позовом  ПАТ КБ «ПриватБанк» до Неліної О.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення

Бєлоусов А.Є.

Відмовляючи  у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за період з липня 2008 року по квітень 2012 року, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк позовної давності. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивач звернувся до суду із позовом в квітні 2015 року, тобто після спливу строку виконання зобов’язання(липень 2008 року) і відповідачка заявила у судовому засіданні клопотання про застосування строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові в цій частині. Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з таких підстав. Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції, помилково прийшов до висновку про те, що позивачем був пропущений строк позовної давності з липня 2008 року по квітень 2012 року, оскільки в зазначений період і в подальшому до лютого 2013 року відповідачкою вносились платежі за кредитним договором, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права і у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі  з вище приведених обставин.

10

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 10.10.2016 року рішення по цивільній справі за позовом Макаренко С.П. до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. про захист прав споживачів шляхом зобов’язання вчинити певні дії на вчинення певних дій скасовано та ухвалено нове рішення

Бєлоусов А.Є.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не врахував положень ст.46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не звернув уваги на те, що позов до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. є передчасним, оскільки останній в інтересах Банку не звертався з позовом до суду до Макаренка С.П. про стягнення з нього пені та штрафів за вказаний у позові період, а розрахунок заборгованості за кредитним договором, на який він посилається як на підставу його порушених прав, носить інформаційний характер, та не свідчить про порушене право позивача. Суд першої інстанції також не звернув уваги на те, що посилання позивача на те, що у разі, якщо він почне сплачувати заборгованість за кредитом, відповідач зарахує сплачену суму на заборгованість по пені є припущенням позивача. З огляду на викладене, суд першої інстанції не виконав вимог закону про законність та обґрунтованість рішення суду, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового про відмову у задоволенні позову.

11

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17.11.2016 року рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Холод Н.Е. про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено нове рішення

Ткачов О.М.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з недоведеності існування договірних відносин між позивачем та відповідачем, з чого випливає відсутність боргу у відповідача перед позивачем і відсутність вини відповідача в порушення будь-яких зобов’язань, оскільки надані позивачем письмові докази є подекуди такими, що неможливо прочитати та не завірені належним чином, а на витребування судом за наполяганням відповідача оригіналів документів на підтвердження позовних вимог, позивачем таких документів не надано, як і не надано доказів неможливості їх надання. З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2007 року саме в письмовій формі  був укладений кредитний договір між ЗАТ КБ «ПриватБанк», який складається з Заяви позичальника разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою  та Тарифами банку. Холод Н.Е. висловила згоду на укладення кредитного договору саме в такій формі, про що свідчить підпис на Заяві позичальника. За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо обґрунтованості вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

12

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 01.12.2016 року рішення по цивільній справі за позовом Кіріченко С.Ю. до Лиманського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, головного держвиконавця Щербини Ю.М., третя особа- Кіріченко В.О. про визнання неправомірними дій держвиконавця та встановлення факту відсутності заборгованості по сплаті аліментів  скасовано та ухвалено нове рішення

Мірошниченко О.В.

Розраховуючи розмір заборгованості Кіріченко С.Ю. апеляційний суд до попередньої заборгованості у сумі 5493,24 грн. додає 15707,60 грн. обов’язкових платежів та отримує суму 21200,84 грн. Згідно розрахунку держвиконавця від 30.03.2016 року Кіріченко С.Ю. за цей же період сплатив аліменти у сумі 20900 грн., що свідчить про наявність заборгованості платника аліментів у розмірі 300 грн. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Кіріченко С.Ю. до Лиманського ВДВС та визнає неправомірними дії держвиконавця по розрахунку заборгованості позивачем. Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Ухвали

1.

Ухвалою  Апеляційного суду Донецької області від 22.03.2016 року ухвалу Петровського районного суду м.Донецька від 17.02.2014 року у цивільній справі за поданням Держвиконавця ВДВС Петровського РУЮ у м.Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон   скасовано та ухвалено нове рішення

Бікезіна О.В.

Як убачається з ухвали суду, яка відновлена після втрати провадження у справі, ДВС взагалі не наведені докази, які свідчать про ухилення Хаунова Є.О. від виконання рішення суду про зобов’язання передати автомобіль та від виплати ним на користь Сидоренка С.В. судових витрат в сумі 1753,96 грн.. Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що у відношенні Хаунова Є.О. є підстави для застосування п.2 ст.6 ЗУ №3857-ХІІ. Втім, доказів ухилення від виконання судового рішення суд в ухвалі не навів, немає на них посилання і в поданні держвиконавця, про яке зазначено в оскаржуваній ухвалі. Окрім цього, із змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали суду не вбачається, яке саме рішення районного суду не виконано, або про те, що з нього залишилось не виконаним. Відповідно до п.2 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом з порушенням норм процесуального права. Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про обмеження Хаунова Є.О. у праві виїзду за межі України підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання держвиконавця з вищенаведених підстав.

2.

Ухвалою  Апеляційного суду Донецької області від 24.03.2016 року ухвалу про повернення позовної заяви по  цивільній справі за  позовом Ляпіна О.А., Ляпіної О.В., Ляпіної К.О. до КМУ, Уряду Російської Федерації про відшкодування майнової та моральної шкоди   скасовано та передано на новий розгляд

Бєлоусов А.Є.

Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву позивач Ляпіну О.А., Ляпіної О.В., Ляпіної К.О. зазначив, що зі змісту позовної заяви не вбачається підстав для застосування норм ЦПК про виключну підсудність позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, оскільки заявлені вимоги стосуються відшкодування шкоди, заподіяної діями військового характеру, в тому числі і внаслідок позбавлення позивачів права власності на рухоме майно, і не містить спору про право відносно нерухомого майна. Крім цього, зі змісту позовної заяви неможливо встановити конкретне місце заподіяння позивачам шкоди, зазначено лише, що така шкода спричинена «діями військового характеру в м.Донецьку». Такі обставини свідчать про непідсудність позовної заяви Краснолиманському міськсуду Донецької області. Виходячи з встановлених обставин та вимог закону, апеляційний суд вважає, що ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви необхідно скасувати, оскільки суд першої інстанції порушив порядок встановлений вимогами цивільно-процесуального законодавства та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку з тим, що спір виник з приводу завдання шкоди нерухомому майну позивачів. Згідно п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

3.

Ухвалою  Апеляційного суду Донецької області від 15.06.2016 року ухвалу про повернення позовної заяви по  цивільній справі за  позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до Романіна О.С. про стягнення заборгованості за кредитним договором   скасовано та направлено для продовження розгляду

Ткачов О.М.

Ухвалою судді від 18.02.2016 року позовну заяву залишено без руху, надано строк 5 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків, а саме – надання квитанції про сплату судового збору. Ухвалою судді від 02.03.2016 року позовну заяву повернуто позивачу через не усунення недоліків, про які зазначено в ухвалі від 18.02.2016р. При цьому суд помилково вказав у зазначених ухвалах, що позивач звернувся з позовом 17.02.2016 року, насправді цей позов подано 08.08.2015 р. Позовна заява в інтересах банку подана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» у справі, що пов’язана із здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку, тому на час пред’явлення позову позивач звільнений від сплати судового збору,отже, висновок суду про необхідність сплати позивачем судового збору та повернення позовної заяви через не усунення недоліку щодо сплати судового збору є невірним. Згідно з п.3,4 ч.1 ст.311 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального чи процесуального права призвели до неправильного вирішення питання є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4.

Ухвалою  Апеляційного суду Донецької області від 02.08.2016 року ухвалу про зупинення розгляду  цивільної справи за  позовом Собина Є.О., Собиної О.В. до Судакова О.В. про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю   скасовано та передано на новий розгляд

Бікезіна О.В.

Зупиняючи провадження по справі, суд першої інстанції керувався правилами п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України. Апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження по справі. Дійсно,з матеріалів справи видно,що 23.02.2016 року суд ухвалив рішення по ц/с за позовом Судакова О.В. до Собина Є.О., Собиної О.В., третя особа орган опіки та піклування Краснолиманської міськради про усунення порушень права власності та законного володіння нерухомим майном шляхом виселення з квартири. На вказане рішення Собини подали апеляційну скаргу. Проте наявність вказаного рішення не перешкоджає розглядові справи за позовом Собина Є.О., Собиної О.В. до Судакова О.В. про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Тому підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України для зупинення провадження по справі, у суду першої інстанції не було. Ухвала суду є незаконною і не може залишатися без змін. Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення

5.

Ухвалою  Апеляційного суду Донецької області від 19.09.2016 року ухвалу про повернення позовної заяви по  цивільній справі за  позовом ПАТ «Альфа-Банк» до Гутченко О.В. про стягнення заборгованості   скасовано та передано на новий розгляд

Ткачов О.М.

З наданих до апеляційної скарги позивачем документів вбачається, що зазначені судом в ухвалі від 237.07.2016 року недоліки були своєчасно усунуті. Ухвала про залишення позовної заяви без руху була отримана позивачем 02.08.2016 року, а 08.08.2016 року на адресу суду було направлено поштове відправлення яке містило заяву про усунення недоліків та оригінал меморіального ордеру№115968 від 05.08.2016 року. Це поштове відправлення відповідно доданих «Укрпошти» було отримано судом12.08.2016 року, тому суд неправомірно 10.08.2016 року постановив ухвалу про повернення позовної заяви. З огляду на викладене, ухвала про визнання позовної заяви неподаною та її повернення є передчасною та постановленою з порушенням порядку, встановленого для вирішення цього питання. Ухвалу скасувати. Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.

Ухвалою  Апеляційного суду Донецької області від 08.11.2016 року ухвалу  в частині відмови у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом Лавренова В.М. до Мітяєвої Н.П., третя особа – Лавренов Д.В. про визнання правочину недійсним, повернення сторін у первісний стан та визнання права власності на нерухоме майно   скасовано та ухвалено нове рішення

Бікезіна О.В.

Апеляційний суд вважає, що, відмовляючи в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову , суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову в частині заборони Мітяєвій Н.П. вчиняти будь-які дії по відчуженню житлового будинку та земельної ділянки номер 6 по вул.Оскольській в с.Яцьківка Краснолиманського р-ну у будь-який спосіб. За таких обставин, апеляційний суд приходе до висновку, що відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.312  ЦПК України, оскаржувану ухвалу щодо відмови в забезпеченні позову слід скасувати, як таку, що постановлено судом з порушенням норм процесуального права. Ухвалу скасувати. Заяву Лавренова В.М. задовольнити частково.  Заборонити Мітяєвій Н.П. будь-які дії по відчуженню жилого будинку у будь-який спосіб. В іншій частині заяви відмовити.

7.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17.11.2016 року на ухвалу про повернення скарги Торопи І.Л. на постанову держвиконавця від 26.08.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження скасовано та передано на новий розгляд

Бєлоусов  А.Є.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2016 року на виконання ухвали судді від 08.09.2016 року Торопом І.Л. подана уточнена скарга, в якій Тороп І.Л. зазначений як заявник, заінтересованими особами зазначені: Тороп О.В., її адреса проживання, засоби зв’язку та ВДВС Краснолиманського МУЮ, його адреса поштовий індекс та засоби зв’язку. Проте, незважаючи на це 11.10.2016 року суддею постановлена ухвала про повернення скарги Торопу І.Л., але при цьому суддею не зазначено, які саме недоліки Торопом І.Л. не  усунуті. Замість цього в ухвалі наведений зміст ухвали від 08.09.2016 року про залишення скарги Торопа І.Л. без руху. При цьому незрозумілим, в чому полягає невиконання Торопом І.Л. ухвали судді щодо найменування територіального органу ДВС. Апеляційний суд вважає,що зазначена обставина не є тим недоліком, невиконання якого є підставою для повернення скарги Торопу І.Л., оскільки може бути виправлений судом відповідно до ст.33 ЦПК України. Ухвалу суду скасувати. Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справи розглянуті в касаційній інстанції

№ з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) судового рішення (ухвали)

1

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.02.2016 року заочне рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Український Бізнес Банк» до Кожанової В.Л. про стягнення заборгованості за кредитним договором  скасовано та ухвалено нове рішення

Шавиріна Л.П.

Ухвалюючи рішення у справі про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано належних доказів тому, що між сторонами було укладено кредитний договір і відповідач має перед ПАТ «УкрБізнес Банк» кредитні зобов’язання, оскільки позивачем не надані такі документи, як копія кредитного договору, додаткові угоди до договору, договори забезпечення виконання зобов’язань, докази сплати платежів в рахунок погашення боргу та інші документи, пов’язані з умовами, строком та порядком виконання кредитного договору. Розглядаючи спір та встановивши відсутність належного підтвердження укладення кредитного договору, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося те, що позивачем на підтвердження укладення кредитного договору було надано довідку банку про заборгованість Кожанової В.Л., виписку з особового рахунку, роздруківку з автоматизованої банківської системи «Скрудж-3», які завірені печаткою банку. Проте суди попередніх інстанцій у порушення вимог ст.ст.10,57,60,137,212-214,303,315 ЦК України з приводу існування вказаних доказів ніяких висновків не зробили, не врахували, що неможливість подання кредитного договору у зв’язку з тим, що вказані документи фактично знаходяться в приміщенні головного офісу банку за юридичною адресою в населеному пункті, де здійснюється антитерористична операція, не можуть бути підставою для відмови у позові про стягнення кредитної заборгованості. Враховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами належним чином не встановлені, судами порушено норми матеріального та процесуального права, судові рішення не відповідають вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

П.І.Б.судді

Справи адміністративної юрисдикції

Оскаржено

в апеляційному порядку

Результати перевірки судових рішень за апеляціями

Оскаржено

в касаційному

порядку

Результати перевірки судових рішень за касаціями

Постанови

Ухвали

Постанови

Ухвали

залишено без

змін

змінено

скасовано

залишено без

змін

змінено

скасовано

залишено без

змін

змінено

скасовано

залишено без

 змін

змінено

скасовано

ухвалено

нове

рішення

направлено

на новий судовий

розгляд

залишено

заяву без розгляду

закрито   провадження

у справі

ухвалено

нове

рішення

направлено

на новий судовий

розгляд

залишено

заяву без розгляду

закрито   провадження

у справі

1.Бєлоусов А.Є.

2

-

-

1

-

-

-

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2.Бікезіна О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3.Мірошниченко О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

1

-

-

-

-

-

4.Саржевська І.В.

1

-

-

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5.Ткачов О.М.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6.Шавиріна Л.П.

2

2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Всього:

5

2

-

2

-

-

-

1

-

-

1

-

-

-

1

-

-

-

-

-

Адміністративні справи розглянуті в апеляційній інстанції

№

 з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні  якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) судового рішення (ухвали,постанови,вироку)

1

Постанова Донецького апеляційного адміністративного  суду від 30.08.2016 року, якою постанову у справі за позовом Лукич Л.М. до УПФУ в м.Кр.Лиман про  зобов’язання провести перерахунок пенсії, взявши за основу заробітну плату з 01.11.1991 року по 31.10.1996 року включно та виплатити недоотримані гроші  скасовано та ухвалено нове рішення

Саржевська І.В.

Що стосується вимог про перерахунок пенсії з моменту її призначення, зазначена вимога унеможливлює вирішення цього питання з огляду на те, що доказів звернення до управління та надання відповідної довідки позивачем не доведено. Моральна та матеріальна шкода заявлена під час апеляційного провадження задоволенню не підлягає, з огляду на нез’явлення цих вимог під час пред’явлення позову та встановлені ч.1 ст.195 КАС України межі апеляційного перегляду. На підставі викладеного,колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи,має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення.

2

Постанова Донецького апеляційного адміністративного  суду від 25.10.2016 року, якою постанову у справі за позовом Щербаня О.І до ГУПФУ в Донецькій області про визнання дій протиправними та  зобов’язання вчинити певні дії  скасовано та ухвалено нове рішення

Бєлоусов А.Є.

Оскільки позивач обіймає посаду, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених ЗУ «Про державну службу», підстави для нарахування та виплати йому пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.04.2015 року – відсутні, а відповідач, в даному випадку, приймаючи рішення про припинення виплати пенсії за вислугу років Щербань О.І. діяв в межах свої повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ВАСУ від 15.09.2016 року у справі №К/800/53182/15. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв’язку з чим, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

№

 з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні  якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) судового рішення (ухвали,постанови,вироку)

1

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 року, якою постанову у справі за позовом Мантуленко П.І. до УПФУ в м.Кр.Лиман,третя особа: ДП «Донецька залізниця» про визнання  протиправними дій та зобов’язання вчинити дії  скасовано та мправу направлено на новий розгляд

Мірошниченко О.В.

Розглядаючи вказаний спір судами попередніх інстанцій не встановлено,який конкретно період роботи позивача оглядачем вагонів відповідачем не врахований,чи змінювалися умови роботи, а саме,оглядача вагонів при перейменуванні пункту контрольно-технічного обслуговування Сіверськ на пункт технічного обслуговування Сіверськ, має суттєве значення для правильного вирішення спору. З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159,195 КАС України. Відповідно до ст.227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права,які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції. За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої і апеляційної інстанцій,тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.