Аналіз причин зміни та скасування судових рішень у кримінальних справах за 9 місяців 2017 року

№

з/п

ПІБ судді

Усього постановлено вироків

у тому числі

Усього скасовано вироків

із них

Вироки змінено

Вироки залишено без змін

на додаткове розслідування

на новий с/розгляд

у т.ч. у частині цивільного позову

із закриттям провадження у справі

із постановлен-ням

нового вироку

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

1.

Бєлоусов А.Є.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2.

Бікезіна О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3.

Мірошниченко О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4.

Саржевська І.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5.

Сердюк Н.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6.

Ткачов О.М.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7.

Шаньшина М.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

№ з/п

Суддя місцевого суду

Усього постановлено вироків

у тому числі

Усього скасовано вироків

Із них

Вироки змінено

Вироки залишено без змін

на додаткове розслідування

 на новий с/розгляд

із призначенням нового судового розгляду

із закриттям кримінального провадження

із постановленням

нового вироку

справ

осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

справ

 осіб

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

1.

Бєлоусов А.Є.

20

20

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3

3

2.

Бікезіна О.В.

32

33

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2

2

4

4

3.

Мірошниченко О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4.

Саржевська І.В.

46

51

1

1

-

-

-

-

1

1

-

-

-

-

1

2

1

1

5.

Сердюк Н.В.

31

32

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

2

2

6.

Ткачов О.М.

13

19

3

3

-

-

-

-

2

2

1

1

-

-

2

2

2

2

7.

Шаньшина М.В.

32

33

2

2

-

-

-

-

1

1

1

1

-

-

-

-

1

1

Усього

174

188

6

6

-

-

-

-

4

4

2

2

-

-

6

7

13

13

№ з/п

Суддя місцевого суду Донецької області

Усього постановлено ухвал (постанов)

у тому числі

Ухвали (постанови) залишено без змін

Ухвали скасовано

із них

Ухвали змінено

на додаткове розслідування

 на новий с/розгляд

із постановленням нової ухвали

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1.

Бєлоусов А.Є.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2.

Бікезіна О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3.

Мірошниченко О.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4.

Саржевська І.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5.

Сердюк Н.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6.

Ткачов О.М.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7.

Шаньшина М.В.

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

№ з/п

Суддя місцевого суду Донецької області

Усього постановлено ухвал (постанов)

у тому числі

Ухвали (постанови) залишено без змін

Ухвали скасовано

із них

Ухвали змінено

на додаткове розслідування

 на новий с/розгляд

із постановленням нової ухвали

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

справ

осіб

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1.

Бєлоусов А.Є.

269

269

1

1

1

1

-

-

-

-

1

1

-

-

2.

Бікезіна О.В.

6

6

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3.

Мірошниченко О.В.

8

8

1

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4.

Саржевська І.В.

26

26

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

5.

Сердюк Н.В.

4

4

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6.

Ткачов О.М.

416

416

1

1

1

1

-

-

-

-

1

1

-

-

7.

Шаньшина М.В.

7

7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього

736

736

3

3

2

2

-

-

-

-

2

2

1

1

Кримінальні провадження (справи) розглянуті в апеляційній інстанції

№ з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) вироку (постанови)

1.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 22.12.2016 року вирок суду від 11.04.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Зінченка Є.О. за ст.309 ч.1 КК України змінено (КПК 2012 року)

Бікезіна

О.В.

Як вбачається  з матеріалів кримінального провадження, на момент вчинення злочину та постановлення вироку Краснолиманського міського суду від 11.04.2016 року Зінченко Є.О. не відбув покарання, призначене за вироком цього ж суду від 16.11.2015 року, яким його засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185  КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців. Однак, суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст.65,71 КК України не призначивши Зінченку Є.О. покарання за сукупністю вироків, тобто не застосував закон України про кримінальну відповідальність, який підлягає застосуванню. Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання. Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування вироку першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора Слов’янської місцевої прокуратури та підлягає задоволенню в повному обсязі, вирок суду першої інстанції скасуванню в частині призначення покарання, з ухваленням нового вироку. Обвинуваченого Зінченко Є.О. визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст.71,72 ч.3 КК України, остаточно призначити покарання у виді 3-х років 3-х місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто1020 грн., кожен вирок виконувати самостійно. В іншій частині вирок суду від 11.04.2016 року за обвинуваченням Зінченко Є.О. залишити без змін.

2.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.12.2016 року вирок суду від 12.10.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Мирошниченко В.С. за ст.185 ч.3 КК України змінено (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Як видно з матеріалів справи Мирошниченко В.С. фактично не відбув попереднє покарання в виді позбавлення волі на строк 9 місяців 4 дня в цей проміжок часу вчинив новий злочин. За таких обставин суд правильно прийшов до висновку про призначення покарання відповідно до вимог ст.71 КК України. Згідно з ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий вирок, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком. В порушення вказаних вимог, суд приєднуючи частково не відбуте  покарання за попереднім вироком, помилково визначив його в розмірі 10 місяців. Вирок суду змінити. Вважати Мирошниченко В.С. засудженим вироком Краснолиманського міськсуду від 12.10.2016 року за ст.185 ч.3 КК України до 4-х років позбавлення волі та призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Камінського районного суду Луганської області в виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок суду залишити без змін. На підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати Мирошниченку В.С. в строк відбуття покарання строк його попереднього ув’язнення з 12.10.2016 року по 27.12.2016 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

3.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17.01.2017 року вирок суду від 07.11.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Чернецького М.О. за ст.121 ч.2 КК України скасовано та призначено новий розгляд (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Згідно технічного запису судового процесу, в судовому засіданні представник потерпілого Шуляченко І.О. в судовому засіданні заперечувала проти розгляду справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України. З цього ж технічного запису видно, що сторонам суд не роз’яснив наслідки розгляду провадження за правилами ст.349 КПК України, зокрема, те, що вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини вчинення злочину в апеляційному порядку. Оскільки зазначені порушення ст.349 ч.3 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкоджало ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційний суд, відповідно до вимог ст.409,415 КПК України, скасовує вирок суду та призначає новий судовий розгляд.

4.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 02.02.2017 року вирок суду від 16.11.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Григоріченко М.В., Жарікова О.С. за ст.185 ч.3 КК України змінено (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження,04.11.2016 року Краснолиманським міським судом Донецької області постановлено вирок стосовно Григоріченка М.В., яким його визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначене покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з випробуванням 1 рік 6 місяців. Також,31.10.2016 року Краснолиманським міським судом постановлено вирок відносно Жарікова О.С., яким його визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.185 КК України та із застосуванням ст.71 КК України призначене покарання у виді 5 місяців арешту. Обидва вироки, на час постановлення останнього вироку не вступили в законну силу. Однак, Григоріченко М.В. та Жаріков О.С. скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України 28.08.2016 року,тобто до постановлення вироків відповідно 04.11.2016 року та 31.10.2016 року,отже на підставі ч.4 ст.70 КК України,суд першої інстанції повинен був призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів. У зв’язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що зазначене призвело до того, що Григоріченку М.В. та Жарікову О.С. призначене покарання, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених через м’якість і вважає за необхідне постановити свій вирок в частині призначеного покарання. Вирок суду відносно Жарікова О.С., Григоріченка М.В. скасувати в частині призначеного їм покарання. Вважати Жарікова О.С. засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом часткового складення покарань за цим вироком та вироком Краснолиманського міського суду від 31.10.2016 року остаточно призначити покарання у виді 3-х років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст.72 ч.1 КК України перевіривши менш суворий вид покарання у виді арешту в більш суворий у виді позбавлення волі, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту. Вважати Григоріченка М.В. засудженим за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Краснолиманського міського суду від 04.11.2016 року остаточно призначити Григоріченку М.В. покарання у виді 3-х років 2 місяця позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України Григоріченка М.В. звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки передбачені ст.76 КК України – не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ; повідомляти КВІ про зміну місця проживання та періодично з’являтись на реєстрацію. В частині призначення покарання Якушкіну Я.Ю. та Малій Є.В. та в іншій частині вирок залишити без змін.

5.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28.02.2017 року вирок суду від 27.08.2014 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Іотко В.В. за ст.164 ч.2 КК України скасовано та провадження закрито  (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вирок суду необхідно скасувати, а кримінальне провадження закрити з наступних підстав. Відповідно до ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження. Як вбачається з копії актового запису про смерть №191 від 01.03.2016 року, який надійшов до апеляційного суду Запорізької області, Іотко В.В. помер 23.02.2016 року. За таких обставин вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю.

6.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 13.04.2017 року вирок суду від 09.08.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Сомова О.В. за ст.310 ч.1 КК України змінено (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Вирок суду стосовно Сомова О.В. скасувати  в частині призначеного покарання. Сомова О.В. вважати засудженим за ч.1 ст.310 КК України та призначити йому покарання за цієї нормою закону у вигляді 2 років обмеження волі, що відповідно до ст.72 КК України становить 1 рік позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком суду від 24.05.2013 року та остаточно призначити Сомову О.В. покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі. У решті вирок залишити без змін.

7.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15.05.2017 року вирок суду від 12.09.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Смирнова А.В. за ст.258-3 ч.1 КК України скасовано та призначено новий розгляд  (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Вивченням матеріалів судового провадження встановлено, що суд повною мірою не додержався вимог ст.297-5 КПК України, обвинувачений Смирнов А.В. не був повідомлений належним чином про судові засідання, призначені судом на 09.09.2016 року та на 12.09.2016 року, відомостей про виклик обвинуваченого у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження на ці дати судових засідань матеріали провадження не містять.09.06.2016 року судом проводилося судове слідство, досліджувалися письмові докази,переглядався запис до протоколу огляду від 18.01.2016 року, заслуховувалися присутні сторони кримінального провадження, проводилися судові дебати. Колегія суддів вважає, що через недодержання судом вимог ст.297-5 КПК України про обов’язкове сповіщення про час та місце судового розгляду обвинуваченого, який мав право приймати участь у судовому розгляді та користуватися правами, передбаченими ст.42 КПК України суд не забезпечив його право на захист, що є істотним порушенням вимог КПК України, як таке що перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що є підставою для скасування вироку суду та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

8.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 30.05.2017 року вирок суду від 15.02.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Голуб Б.В. за ст.ст.185 ч.3,70 ч.4 КК України змінено (КПК 2012 року)

Бікезіна

О.В.

Вирок суду відносно Голуба Б.В. в частині призначеного остаточного покарання за сукупністю злочинів скасувати. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Краматорського міського суду від 12.01.2017 року, остаточно призначити Голубу Б.В. покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі та штрафу в розмірі 850 грн., який на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно. Строк відбування покарання Голубу Б.В. рахувати з 18.10.2016 року. Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати Голубу Б.В. строк попереднього ув’язнення за період з 18.10.2016 року по 30.05.2017 року із розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.

9.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.06.2017 року вирок суду від 27.01.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Прядки О.Ю. за ст.185 ч.3 КК України скасовано та призначено новий розгляд  (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

Так, як видно з вироку суду першої інстанції кримінальне провадження за обвинуваченням Прядки О.Ю. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України було розглянуто в порядку ст.349 КПК України. Крім того, суд приймаючи рішення про розгляд кримінального провадження у в порядку ст.349 КПК України не зсував думку представника Служби у справах дітей, який був присутнім під час судового розгляду, про можливість розгляду кримінального провадження в такому порядку. Враховуючи той факт, що неповнолітній обвинувачений Прядко О.Ю. та його законний представник Прядко О.М. юридично не обізнані, а також те, що в суді першої інстанції Прядко О.Ю. був позбавлений належного захисту, колегія суддів вважає, що зазначені вище порушення вимог КПК України, є порушенням його права на захист, що в свою чергу є істотним порушенням вимог КПК України та безумовне тягне до скасування вироку суду першої інстанції з призначенням нового судового розгляду.

10.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05.07.2017 року вирок суду від 04.04.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Копонірова Є.В. за ст.185 ч.2,ч.3 КК України скасовано та призначено новий розгляд

Шаньшина М.В.

Приймаючи рішення про розгляд кримінального провадження в порядку ст.349 КПК України,тобто без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюють ся, суд першої інстанції, в порушення вимог ч.3 ст.349 КПК України,без врахування особи обвинуваченого, його освіти,відсутності захисника, формально та спрощено з’ясував у обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, що призвело до порушення права  обвинуваченого на захист,зазначене підтверджується аудіо записом судового засідання в суді першої інстанції, з якого вбачається, що обвинувачений фактично частково визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Таким чином,доводи апеляційних скарг обвинуваченого та прокурора щодо незаконності вироку суду першої інстанції є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати вимоги апеляційної скарги обвинуваченого та прийняти законне, обґрунтоване,вмотивоване та справедливе судове рішення.

11.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.07.2017 року вирок суду від 26.04.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Реброва В.В. за ст.389 ч.2 КК України скасовано та закрито провадження  (КПК 2012 року)

Шаньшина М.В.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження,15.09.2016 року вироком суду Реброва В.В. визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1360 грн. Ухвалою суду від 16.12.2016 року покарання у виді штрафу, призначене вироком від 15.09.2016 року, замінено на покарання у виді 80 годин громадських робіт. У зв’язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що Ребров В.В. не був засуджений вироком суду до покарання у виді громадських робіт, і він не є суб’єктом злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та у його діянні відсутній склад даного кримінального правопорушення. Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини,передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

12.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 18.07.2017 року вирок суду від 11.04.2017 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Савченко О.В. за ст.ст.296 ч.1,122 ч.1 КК України змінено (КПК 2012 року)

Сердюк

Н.В.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, злочин, за який Савченко О.В. засуджено даним вироком, він вчинив 04.03.2017 року,тобто до ухвалення вироку судом від 10.03.2017 року, за яким йому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В даному випадку суд першої інстанції, при ухваленні вироку від 11.04.2017 року цих обставин не врахував та призначив Савченку О.В. покарання без застосування правил, передбачених ч.1,4 ст.70 КК України. Призначивши покарання з посиланням на ч.4 ст.70 КК України, не врахував покарання за попереднім вироком від 10.03.2017 року, суд першої інстанції допустив порушення ст.409 КПК України,тобто неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведене є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині призначення покарання та ухвалення нового вироку в цій частині.

Ухвали

1.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23.02.2017 року ухвалу суду від 08.11.2016 року  про роз’яснення щодо призначеного покарання Орлову М.С., згідно ст.72 ч.5 КК України змінено  (КПК 2012 року)

Саржевська І.В.

 На підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому Орлову М.С. необхідно зарахувати в строк відбування покарання строки тримання його під вартою з 21.08.2015 року по день закінчення строку на оскарження вироку Печерського районного суду м.Києва – 22.04.2016 року із розрахунку – один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Крім того, на підставі ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому Орлову М.С. необхідно зарахувати в строк відбування покарання строки тримання його під вартою з 22.06.2016 року по день закінчення тридцяти денного строку на оскарження вироку Краснолиманського міськсуду від 12.10.2016 року, тобто по 12.11.2016 року, із розрахунку – один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого Орлова М.С. підлягає частковому задоволенню, ухвалу Краснолиманського міського суду від 08.11.2016 року змінити, в частині зарахування Орлову М.С. в строк відбування покарання строки тримання його під вартою згідно ч.5 ст.72 КК України  із розрахунку - один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. В решті ухвалу залишити без змін.

2.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22.06.2017 року ухвалу суду від 05.05.2017 року, якою задоволено клопотання потерпілої Бусигіної Т.І. про скасування вироку, яким затверджено угоду про примирення, укладену 29.09.2015 року між потерпілими та Красніковим Є.В. під час досудового розслідування кримінального провадження скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Бєлоусов

А.Є.

Як видно із змісту угоди про примирення у потерпілих були відсутні претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого, тому не зазначення в тексті угоди про примирення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та строк її відшкодування, не є підставою для скасування вироку. Що стосується твердження суду про те, що потерпілі переймалися проблемами зі станом власного здоров’я, були непрацездатними, потребували коштів на лікування, не користувалися правовою допомогою, були особами молодого віку без належної правової освіти, то колегія суддів також вважає їх необгрунтовнами, оскільки потерпілим як на стадії досудового розслідування, так й у судовому засіданні були роз’яснені їх права, як потерпілих, передбачені ст.56 КПК України, в тому числі й право мати представника для захисту їх прав та законних інтересів. Що стосується висновку суду про те, що потерпілі фактично не мали можливості вносити зміни чи доповнення до тексту угоди про примирення, то вони на думку колегії суддів є непереконливими, оскільки дана обставина нічим не підтверджується. Таким чином, враховуючи наведене вище та вимоги ст.476 ч.3 КПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що суд незаконно та неогрунтовано скасував вирок,яким затверджено угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілими, оскільки потерпіла Бусигіна Т.І. не довела, що обвинуваченим не виконано умов вказаної угоди про примирення. За таких підстав апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити у задоволенні клопотання потерпілої Бусигіної Т.І. про скасування вироку суду, яким затверджено угоду про примирення, укладену між потерпілими  та обвинуваченим.

3.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06.07.2017 року ухвалу суду від 24.05.2017 року, якою скаргу Дьоміна С.М. на рішення ст.слідчого Лиманського ВП про закриття кримінального провадження скасовано та постановлено нову ухвалу (КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Приймаючи рішення про повернення скарги заявникові суд першої інстанції послався на порушення строку оскарження рішення слідчого. Однак, на думку колегії суддів, це рішення слідчим суддею прийняте передчасно та належним чином не вмотивоване. Як вбачається з матеріалів провадження, у своїй скарзі заявник Дьомін С.М. порушив питання про поновлення строку на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження, та вказав з яких причин цей строк ним було порушено. В той час як слідчий суддя, не вирішив питання щодо обґрунтованості доводів заявника Дьоміна С.М. про поважність причин пропуску, та в цій частині не вмотивував своє рішення, пославшись тільки на те, що заявником не надано доказів своєчасного звернення зі скаргою до суду. Колегія суддів зазначає, що з огляду на вказане вище, поважність причин визначається слідчим суддею, судом з урахуванням можливих обставин, що не дозволили учасникові процесу завчасно подати відповідний документ, на що судом першої інстанції уваги не звернуто. За цих підстав, колегія суддів приходить до висновку, про те, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

Кримінальні провадження (справи) розглянуті в касаційній інстанції

№ з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) вироку (постанови)

1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.02.2017 року вирок суду від 27.04.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Воронкіна С.П, Трибіса Е.Ф. за ст.367 ч.1 КК України скасовано та призначено новий розгляд(КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

За наслідками перевірки кримінального провадження встановлено, що суд, не з’ясувавши у обвинувачених, чи правильно вони розуміють наслідки спрощеної процедури судового розгляду кримінального провадження,перейшов до дослідження матеріалів провадження, що характеризують їх особи та допитав свідка, який охарактеризував Воронкіна С.П., чим порушив вимоги закону. У зв’язку з наведеними порушеннями кримінального процесуального закону, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду щодо Воронкіна С.П. та в порядку ч.2 ст.433 КК України щодо Трибіса Е.Ф. підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції

2.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2017 року вирок суду від 22.04.2016 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням Ключова К.Г. за ст.121 ч.2 КК України скасовано та призначено новий розгляд(КПК 2012 року)

Ткачов

О.М.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження та технічного запису перебігу судового засідання в суді першої, в с/з, яке відбулося 21.04.2016 року,після дослідження наданих стороною обвинувачення доказів захисником заявлено клопотання про необхідність повторного допиту свідка та виклик експертів, у задоволенні яких відмовлено та здійснено перехід до судових дебатів, де захисником вказувалося на порушення права обвинуваченого на захист, а обвинуваченим – про незгоду з твердженнями прокурора та доказами. Вказані позиції захисника і обвинуваченого судом першої інстанції було розцінено як виступ у судових дебатах, а судом апеляційної інстанції – недбале ставлення захисника до професійних обов’язків. Проте такі висновки не відповідають загальним засадам кримінального провадження щодо забезпечення права на захист та змагальність сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Крім того, перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів виявлено відсутність журналу с/з в суді першої інстанції від 21.04.2016 року, що залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції та відповідно до ст.412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Справи про адміністративні правопорушення розглянуті в апеляційній інстанції

№ з/п

Назва справи

П.І.Б. судді в провадженні якого

знаходилась справа

Підстави зміни (скасування) вироку (постанови)

1.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 28.12.2016 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Матвєєва Є.Д. за ст.130 ч.1 КУпАП змінено

Бєлоусов

 А.Є.

Згідно 1.10 ПДР України водій – особа, яка керує транспортним засобом та має посвідчення водія. Відповідно до матеріалів справи Матвєєв Є.Д. посвідчення водія не має. З огляду на наведене суддя помилково призначив стягнення в виді позбавлення права керування транспортним засобом, якого (права) у нього фактично і не було. Постанову судді від 23.11.2016 року щодо Матвєєва Є.Д. змінити, виключивши з неї рішення про позбавлення Матвєєва Є.Д. права керування транспортними засобами строком на рік. В решті постанову залишити без змін.

2.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 28.12.2016 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Рибалка В.С. за ст.130 ч.1 КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Ткачов

О.М.

Розглянувши справу за відсутності Рибалки В.С. суд першої інстанції порушив його права в адміністративному процесі, передбачені ст.268 КУпАП, і позбавив можливості надати свої докази та пояснення. За таких обставин постанова суду першої інстанції як незаконна підлягає скасуванню. До того ж, як вбачається з матеріалів справи та відповідно до протоколу  про скоєння адміністративного правопорушення, саме воно було скоєне Рибалком В.С. 19.09.2016 року, тобто на час розгляду справи в апеляційному суді минув 3-х місячний термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, який встановлений ч.1 ст.38 КУпАП. Водночас, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк, передбачений ч.1 ст.38 КУпАП накладення адміністративного стягнення. Враховуючи те, що з часу складання вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно Рибалки В.С. на теперішній час пройшло більше 3-х місяців, тобто строк накладення адміністративного стягнення,передбачений ст.38 КУпАП давно минув, провадження у справі необхідно закрити.

3.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 18.01.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Дубкова Р.Л. за ст.130 ч.1 КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Бікезіна

О.В.

Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак). Таким чином, при винесенні постанови суддя грубо порушив вимоги зазначеної норми КУпАП, тому постанова підлягає безумовному скасуванню. Крім того, згідно ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення. Також, у відповідності до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчилися строки передбачені ст.38 КУпАП. Таким чином, на момент розгляду справи, 3-х місячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення сплив, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений 15.10.2016 року. За таких обставин, провадження в справі відносно Дубкова Р.Л. підлягає закриттю.

4.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 15.06.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Шевченко Д.В. за ст.130 ч.1 КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Бікезіна

О.В.

В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що Шевченко Д.В. відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у присутності двох свідків,які надали письмові пояснення. Однак, у судовому засіданні ці свідки допитані не були. З огляду на зазначене суд звертає увагу на те, що пояснення надані свідками, мають друковану форму та в них письмово внесені тільки анкетні дані залучених свідків. Суд першої інстанції передчасно зробив висновки про винуватість Шевченка Д.В. спираючись на пояснення свідків та вжив заходів про їх безпосередній допит у судовому засіданні. За таких умов судом не дотримано принципу всебічності розгляду справи та допущено спрощений підхід, що є передумовою для скасування судового рішення, у зв’язку з чим апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції. В той же час,згідно до ст.247 КУпАП провадження в справі правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст.38 цього кодексу. У зв’язку з допущенням порушень норм закону при складанні протоколу  про адміністративне правопорушення, на що суд не звернув увагу, постанову суду підлягає скасуванню, а провадження по справі у зв’язку з закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі ст.38 КУпАП – закриттю.

5.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 05.07.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Перебийніс Л.Г. за ст.172-7 ч.1,ч.2 КУпАП скасовано та провадження по справі закрито

Бікезіна

О.В.

З огляду на диспозиції ст.172-7 КУпАП можно стверджувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою  у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів – наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч.1 ст.172-7 КУпАП); - у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів,тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч.2 ст.172-7 КУпАП). Для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно не тільки констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов’язкової сукупності юридичних фактів. Без наявності хоча б одного з фактів реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією та відповідно в постанові суду. Із матеріалів судової справи вбачається, що відповідні голосування на чергових сесіях міської ради проводилось щодо ТОВ «Хутір «Тихі Двори», прізвище невістки, як співзасновника, зазначено не було. Отже, наявність приватного інтересу передбачає попереднє знання про обставини, які складають цей інтерес. Даних про те, що Перебийніс Л.Г. був обізнаний про вказані обставини, в матеріалах справи не міститься; і відповідно немає посилання на них в протоколі та судовому рішенні;тобто відсутні дані, які б з достовірністю свідчили про об’єктивні та суб’єктивні ознаки реального конфлікту інтересів. Таким чином,апеляційний суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для притягнення Перебийніс Л.Г. до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі про притягнення Перебийніс Л.Г. до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

6.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 26.07.2017 року постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо Жарікова О.О. за ст.130 ч.1 КУпАП скасовано та прийнято нову постанову

Бікезіна

О.В.

Відповідно до вимог ст.21 КУпАп, враховуючи особу, яка притягнена до адміністративної відповідальності, а саме той факт, що Жаріков О.О. з 02.07.2016 року працює інженером першої категорії технічного відділу структурного підрозділу «служби капітальних вкладень» РФ «Донецької залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» м.Лиман, зарекомендував себе відповідальним працівником, позитивно характеризується за місцем роботи, має на триманні трьох малолітній дітей та дружину, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, а також клопотання трудового колективу «служби капітальних вкладень» РФ «Донецької залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» м.Лиман про передачу матеріалів про вчинення Жаріковим О.О. адміністративного правопорушення на розгляд трудового колективу для застосування до нього заходів впливу,приходжу до висновку про задоволення клопотання трудового колективу «служби капітальних вкладень» РФ «Донецької залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» м.Лиман та передачу матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП відносно Жарікова О.О. на розгляд зазначеному трудовому колективу. За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою матеріали  про вчинення Жаріковим О.О. адміністративного правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП передати на розгляд трудовому колективу «служби капітальних вкладень» РФ «Донецької залізниці» ПАТ «Укрзалізниця» м.Лиман для застосування до нього засобів громадського впливу.