Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року вирок Краснолиманського міського суду Донецької області від 08 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 січня 2017 року щодо колишнього начальника Краснолиманського МВ ГУМВД України в Донецькій області громадянина Л. залишено без змін.
Нагадаємо обставини резонансної справи.
Органом досудового розслідування Л. обвинувачувався у організаційному сприянні створенню умов діяльності терористичної організації«ДНР» на території м. Красний Лиман та Краснолиманського району, а саме: 17 квітня 2014 року Л. використовуючи свої владні повноваження як начальника Краснолиманського МВ представив особовому складу мешканця м. Красний Лиман громадянина М., як представника терористичної організації, та вказав підлеглим працівникам на необхідність у подальшому погоджувати свої дії з ним.
Розглядаючи справу Краснолиманський міський суд Донецької області суд дійшов висновку, що в діях громадянина Л. відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України
виправдав за недоведеністю вини у вчиненні злочину.
Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду в частині виправдання Л. за ч. 1
ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, розглядаючи апеляцію прокурора, погодилась з висновками апеляційного суду та зазначила, що у вироку суду першої інстанції докладно наведено пояснення всіх свідків у кримінальному провадженні, яким надано належну оцінку. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що жоден із них не вказав, що Л. під час проведення занять з особовим складом назвав перед своїми підлеглими громадянина М. як представника «ДНР». Не підписував жодних наказів і не давав жодних усних вказівок, розпоряджень чи пропозицій щодо співпраці та погодження подальших дій з останнім. До того ж з матеріалів кримінального провадження убачається, що після виступу громадянина М. щодо здійснення спільних заходів з охорони громадського порядку в місті Красний Лиман зазначив, що такі дії слід узгодити з керівництвом МВС.
Крім того, сторона обвинувачення не надала жодних доказів причетності громадянина М. до лав терористичної організації, а факт обізнаності громадянина М. про час та місце проведення навчань особового складу, а також перебування останнього поруч із Л. жодним чином не підтверджує того, що між ними заздалегідь була домовленість про це; відсутність протидії з боку Л. громадянину М., котрий зайшов до залу, не можна розцінити як сприяння діяльності терористичній організації.
Разом з цим громадянина Л. визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 365 Кримінального кодексу України до покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки за перевищення наданах йому службових повноважень у наданні 12 квітня 2014 року підлеглим працівникам усного наказу про передачу мешканцю м. Красний Лиман громадянину М. та іншим невстановленим особам, які не є працівниками органів внутрішніх справ, вогнепальної зброї та боєприпасів, які перебували на озброєнні Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області. Зазначені дії призвели до втрати вказаної зброї та роззброєння особового складу міськвідділу міліції, тобто завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам.
Від відбування покарання Л. звільнений на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
З повними текстами рішень, які були прийняти по даній справі № 236/1707/14-к, Ви можете ознайомитися в Єдиному реєстрі судових рішень
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61156719
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64111886
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76673225
Прес-центр суду
_03_03.png)
