flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Представництво у суді

20 лютого 2019, 13:56

      Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі – Закон № 1401, набрав чинності  30 вересня 2016 року) Конституцію України від 28 червня 1996 року доповнено, зокрема, статтями 1311, 1312 та підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення».

      Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

      Відповідно до частини четвертої статті 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

      

     Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (ч. 5 ст. 1312 Конституції України).

    Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року; представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

    Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом № 1401 здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

    Нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через представника (ч.1 ст. 58 ЦПК України).

    Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст. 58 ЦПК України).

   Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник (ч.4 ст. 58 ЦПК України).

    Згідно ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

    Новелою ЦПК України є визначення терміну «правнича допомога». Так, ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом. 

     Відповідно до чинного законодавства в рамках цивільного процесу до цього правила є ряд виключень, а саме: під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (ч. 2 ст. 60 ЦПК України).

    Нова редакція ЦПК України ввела таку категорію справ як «малозначні спори», до яких відносяться:  

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2019 року – 192100 грн.);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2019 року – 960500 грн.).

    Не можуть бути визначені як малозначні, або справи незначної складності в цивільному процесі справи наступних категорій:

  • що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;
  • щодо спадкування;
  • щодо приватизації державного житлового фонду;
  • щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування;
  • інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у попередніх пунктах.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами (ст. 62 ЦПК України):

  • довіреністю фізичної особи, посвідченою нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою;
  • свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна;
  • повноваження адвоката - довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України"Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

    При цьому слід звернути увагу, що керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, повинні подати суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

     Отже, з 01 січня 2019 року у судах першої інстанції представником фізичної особи може бути адвокат або законний представник (виключення – трудові та малозначні справи); представником юридичної особи може бути адвокат, керівник або член виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення.

     Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 13.03.2018 року чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних  прав кваліфікованою особою,  функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду.

 

Матеріал підготовленою суддею  Бікезіною О.В.