23.05.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13.05.2020 № 590-ІХ.
Зазначеним Законом внесені зміни в низку законодавчих актів України, в тому числі: в Цивільний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України.
Так, Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 266-1 «Особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України стосовно виведення банків з ринку».
Зазначеною статтею передбачено, що адміністративні справи щодо оскарження рішень (індивідуальних актів) Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України щодо виведення банків з ринку (віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про запровадження тимчасової адміністрації у банку; про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку; тощо) розглядаються у порядку загального позовного провадження. Позовна заява подається до суду протягом трьох місяців з дня оприлюднення такого акта/рішення, зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
При цьому, як визначено частиною 3 статті 77 КАС України в адміністративних справах вказаної категорії обов’язок доказування шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами покладається на позивача.
Абзац другий частини першої статті 173 КПК України «Вирішення питання про арешт майна» викладено у такій редакції:
"Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також заборона вчинення дій іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В іншій редакції викладені: частина четверта статті 22, частина третьої статті 23, частина другої статті 393, абзац перший частини першої статті 1192 ЦК України. Відтепер, особливості визначення розміру шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами/рішеннями у справах зазначеної категорії встановлюються спеціальним законом.
Статтю 1173 ЦК України доповнено частиною другою такого змісту:
"2. Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зміни в ЦПК України торкнулися статей: 5, 76, 150.
Так статтю 5 ЦПК України «Способи захисту, які застосовуються судом» доповнено частинами третьою і четвертою такого змісту:
"3. Єдиним способом захисту прав осіб, які є (були) учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, є відшкодування завданої шкоди у грошовій формі.
4.Визнання протиправним (незаконним) індивідуального акта/рішення, зазначеного в частині третій цієї статті, не може бути підставою для застосування способів захисту у вигляді визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку".
А частину другу статті 76 ЦПК України «Докази» доповнено абзацом п’ятим такого змісту:
"Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Також відповідно до змін у статтю 150 ЦПК України розширені підстави коли забезпечення позову в даній категорій спорів не допускається.
Підготовлено суддею
Краснолиманського міського суду Бікезіною О.В.
_03_03.png)
