Затверджено
зборами суддів Краснолиманського міського суду Донецької області
№ 4 від 24 березня 2016 року
Із змінами, внесеними рішенням
зборів суддів №6 від 23.08.2017 року
Положення
про взаємодію судів із засобами масової інформації, журналістами та громадськими організаціями
Це положення визначає особливості взаємодії Краснолиманського міського суду Донецької області засобами масової інформації та журналістами.
Положення розроблено з повагою до свободи слова журналістів, редакційної свободи ЗМІ та громадських організацій з урахуванням права громадян отримувати інформацію із зали суду, особливостей роботи медіа при висвітленні судових справ та з огляду на важливість авторитету і неупередженості суду в демократичній державі.
Інформація про діяльність суду представникам ЗМІ та громадських організацій надається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» ті інших нормативно-правових актів.
У цьому Положенні поняття вживаються в такому значенні:
Особа, яка займається підготовкою та поширенням публічної інформації (представник ЗМІ) – постачальник послуг інформування громадськості аудіовізуальними засобами, транслятор радіопрограм, видавництво, кіно-, аудіо- або відеостудія, інформаційне, рекламне агентство або агентство зв’язків з громадськістю, редакція, власник ЗМІ, незалежний продюсер, журналіст або інша особа, яка готує або надає для поширення публічну інформацію.
Засіб масової інформації – газета, журнал, бюлетень або інше видання, книга, телепрограма, радіопрограма або інша аудіо- та відеопродукція, інформаційний засіб масової інформації або інший засіб, за допомогою якого публічно поширюється інформація.
Інформація про діяльність судів – інформація про справи, які розглянуті або ті, що розглядаються, ухвалені судом рішення, інша, призначена для публічного поширення або освітнього характеру інформація, а також інформація про заходи, події, робочі візити суддів або працівників апарату суду, зустрічі, підвищення кваліфікації та навчання, фінансування суду, структурні зміни у судах та (або) будь-яка інша важлива для громадськості інформація.
Представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю – суддя-спікер, прес-секретар, працівник суду, на якого покладено обов’язки прес-секретаря або інший працівник суду, який за дорученням Голови суду надає інформацію про діяльність суду для представників ЗМІ.
1.1.Інформацію про діяльність суду представникам ЗМІ та громадських організацій можуть надавати Голова суду, керівник апарату суду, суддя, суддя-спікер та/або працівник апарату суду відповідальний за зв'язки зі ЗМІ та громадськістю.
1.2.Представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, надає представникам ЗМІ та громадських організацій інформацію про діяльність суду за дорученням та погодженням Голови суду.
1.3.Інформацію про справи, які розглянуті та/або розглядаються та ухвалені судові рішення у справах, можуть надаватися лише за погодженням із суддею, який розглянув та/або розглядає справу і ухвалив судове рішення у справі, та Головою суду.
1.4.Інформацію про справи, які розглянуті та/або розглядаються, та ухвалені судові рішення у справах, представникам ЗМІ та громадських організацій надає суддя, який розглянув та/або розглядає справу і ухвалив судове рішення у справі з повідомленням про це Голови суду або представника суду, відповідального за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю.
2.1 створення сприятливих умов для отримання інформації про діяльність судів особам, які займаються підготовкою такої інформації;
2.2 створення локальної журналістської мережі для підтримки постійного зв’язку: складання переліку ЗМІ (особливо популярних і впливових), які працюють у регіоні, електронних адрес цих ЗМІ та контактних даних і номерів телефонів їхніх керівників та журналістів;
2.3 створення функціональної «кімнати преси» - офіційної веб-сторінки у мережі Інтернет зі стрічкою новин та контактами прес-секретаря;
2.4 регулярний моніторинг ЗМІ з метою відстеження інформації щодо діяльності суду, всієї судової системи, а також загальнополітичної ситуації та поточної роботи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України, Міністерства юстиції України та інших центральних органів державної влади.
2.5 Представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю повинен розробляти і надавати керівництву суду, суддям і працівникам апарату стратегію комунікаційної діяльності суду, надавати роз’яснення того, якою повинна бути активна співпраця зі ЗМІ та громадськими організаціями і якого ефекту можна досягти при такій співпраці. Це дозволить змінити ставлення суддів та працівників апарату суду до традиційних для нашої країни уявлень про відносин між судами, ЗМІ та громадськими організаціями і підвищить їхню готовність до такої співпраці.
2.6 Представники суду, відповідальні за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, повинні активізувати співпрацю судів зі ЗМІ, особливо щодо активної позиції суду у таких питаннях як ефективність правосуддя, роль судів і суддів, суддівська незалежність тощо. Представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, повинен намагатися визначати теми, які можуть бути висвітлені ЗМІ та щодо яких є очевидним брак інформації, який може негативним чином вплинути на обізнаність громадськості та формування довіри до судів;
2.7 Представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, повинен розробляти стратегію дій суду у випадках, коли у ЗМІ спотворено інформацію щодо рішення суду у справах, які викликали суспільних резонанс або розміщено критичні публікації стосовно діяльності суду або його окремих працівників.
3.Обов’язки журналістів та представників громадських організацій
3.1.Представники засобів масової інформації (друкованих, мовних, електронних- журналісти, оператори, фотографи тощо) та громадських організацій, відвідуючи суд з метою виконання професійних обов’язків, мають ознайомитися з цим Положенням та бути обізнаними:
- з необхідністю прояву поваги до суддів;
- про гарантії кожної особи на повагу до приватності;
- з поняттям презумпції невинуватості;
- про право кожного на справедливий судовий розгляд його/її справи неупередженим судом.
3.2. Присутність працівників ЗМІ та громадських організацій у приміщенні суду не повинна створювати незручностей для інших відвідувачів суду.
3.3.Присутність працівників ЗМІ та громадських організацій у залі судового засідання під час розгляду справи не повинна відволікати суд та учасників процесу. У разі зауважень з боку судді на неналежну поведінку, слід вибачитись і врахувати зауваження або мовчки залишити зал суду.
3.4.Непокора чи ігнорування зауважень судді може кваліфікуватися як прояв не поваги до суду і може стати підставою для примусового видалення із зали і накладення адміністративного стягнення у формі штрафу.
3.5.Фото- відео- та теле- зйомка у загальних приміщеннях суду не дозволена. У разі потреби фіксації заставки для телерепортажу, оператори можуть знімати на тлі вивіски суду ззовні.
3.6. Можливість фото- відео- та теле- зйомки у залі суду під час відкритого судового процесу вирішується судом по кожній справі з урахуванням думки учасників процесу та інтересів правосуддя (з огляду на права неповнолітніх, потерпілих від злочину, потребу захисту свідків тощо).
3.7. Оскільки судді не мають права коментувати справи, які перебувають у їхньому провадженні, журналістам та представникам громадських організацій для отримання більш повної інформації про суть конфлікту, його правову природу і можливі правові наслідки завершення справи. рекомендується спілкуватися з адвокатами всіх сторін, прокурором та експертами.
3.8.Журналісти та представники громадських організацій мають бути добре обізнані з правовими наслідками поширення у своїх матеріалах недостовірної інформації про особу (дифамація) та/або за розголошення конфіденційної інформації (втручання в приватне життя ).
4.1. Журналісти та представники громадських організацій мають таке саме право бути присутніми на судовому засіданні, як і будь-який інший громадянин.
4.2.Доступ журналістів та представників громадських організацій до приміщення суду і судових залів, де відкрито слухаються справи, відбувається на загальних підставах.
4.3. Працівники ЗМІ та громадських організацій не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або до зали судового засідання, за винятком розгляду справи в закритому судовому засіданні (про це суд повинен постановити ухвалу).
4.4.У разі якщо до приміщення суду прийшли журналісти (представники телебачення, газет, радіо, інформаційних агентств, веб-сайтів) та представники громадських організацій і бажають дізнатися інформацію стосовно судової справи, яка перебуває (або повинна перебувати) на розгляді у суді або іншу інформацію про діяльність суду, черговому працівнику апарату суду/працівнику охорони необхідно:
- повідомити керівника апарату суду та\або Голови суду.
- повідомити представника суду, відповідального за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю;
- повідомити журналістам та представникам громадських організацій контактні телефони представника суду, відповідального за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю (робочий та мобільні телефони, адресу електронної пошти, адресу офіційного веб-сайта суду).
4.6.Прохід через пункт пропуску представників ЗМІ та громадських організацій можливий за наявності у них посвідчення працівника ЗМІ або іншого документу, що посвідчує особу.
4.7.Доступ представників ЗМІ та громадських організацій до приміщення суду поза межами судового засідання відбувається на загальних підставах і регулюється загальними правилами доступу відвідувачів до приміщення суду.
4.8.Представники ЗМІ та громадських організацій, присутні у приміщенні суду поза межами залу судового засідання, зобов’язані дотримуватися правил журналістської етики та норм поведінки у місцях загального користування, у тому числі утримуватися від занадто наполегливих спроб інтерв’ювання суддів і працівників апарату суду без їхньої згоди.
5.1.Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.
5.2.Судове рішення оголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або – тією мірою, що визнана судом необхідною, – коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
5.3.Журналісти як і представники громадськості мають право бути присутніми на відкритому судовому засіданні та на відкритому проголошенні судових рішень без попереднього дозволу (акредитації).
5.4.Розгляд справи у закритому засіданні допускається за мотивованою і оголошеною публічно ухвалою суду у випадках, передбачених процесуальним законом.
5.5.Під час проведення закритих судових засідань пропуск осіб до залу судового засідання обмежується постановленою мотивованою ухвалою головуючого в судовому засіданні.
5.6.У разі бажання представників ЗМІ та громадських організацій потрапити на відкрите судове засідання та у разі неможливості зв’язатися з представником суду, відповідальним за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, черговий працівник апарату суду/працівник охорони повинен особисто організувати прохід журналістів та представників громадських організацій до залу судових засідань з дотриманням при цьому основних правил допуску громадян до приміщення суду та судового процесу.
6.1.Розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці.
6.2.Справи про статеві злочини, про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, а також для забезпечення безпеки осіб, взятих під захист, оголошуються закритими на підставі мотивованої ухвали суду.
6.3.Розгляд може бути оголошено закритим для запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі. У даному випадку суддя зобов’язаний надати зважену оцінку обставинам справи, зокрема оцінити ступінь суспільної потреби в закритті подібної інформації та мотивувати своє рішення.
7.1.Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито.
7.2.Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом.
7.3.Закритий судовий розгляд допускається також за обґрунтованими клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. У разі, коли крім прав особи, що охороняються відповідними процесуальними нормами, має місце публічний інтерес стосовно отримання інформації, суд зобов’язаний надати оцінку цим обставинам і приймати рішення лише після цього.
7.4.Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов’язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно.
8.1.Журналісти та представники громадських організацій, присутні у залі судового засідання, повинні дотримуватися визначених законодавством загальних правил поведінки в залі судового засідання:
- вставати при вході суддів до зали судового засідання та при їх виході;
- стоячи заслуховувати рішення суду;
- дотримуватися тиші;
- виконувати розпорядження головуючого судді у справі;
- додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку;
- утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил (Додаток 4. Пам’ятка для представників ЗМІ та громадських організацій щодо особливостей висвітлення судового розгляду справ у залі судового засідання).
8.2.За порушення журналістами, представниками громадських організацій, як і іншими присутніми в судовому засіданні, порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого, суд може застосувати заходи процесуального примусу у такому порядку: спочатку робиться попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій – видалення із залу судового засідання, при злісній непокорі – адміністративне стягнення.
9.1.Учасники процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої.
9.2.Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням як стаціонарної (непересувної), так і пересувної апаратури, а також трансляція (повна чи часткова) судового засідання по радіо і телебаченню допускаються лише на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, але обов’язково з урахуванням інтересів правосуддя, суспільної значимості справи і права громадян бути поінформованими про хід судового процесу.
Ці дії можуть здійснюватися на підставі ухвали суду з визначених судом місць або умов (наприклад, не вести зйомку під час допиту свідків або не транслювати зображення конкретного учасника процесу з огляду на його заперечення тощо) та тривалості ( наприклад, через 20 хвилин від початку процесу протягом 15- 20 хвилин) роботи камери у залі судового засідання.
9.3.Подібні трансляції та зйомки можуть бути дозволені лише в тих випадках, коли вони не створюють небезпеки впливу на потерпілих, свідків, учасників судових розглядів, присяжних або суддів.
9.4.Коли учасниками процесу є особи, які є суб’єктами владних повноважень, їх згода не потрібна на проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також при трансляції судового засідання по радіо і телебаченню.
9.5.Для здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню представникам ЗМІ та громадських організацій потрібно надати головуючому судді у справі клопотання про такі наміри. Клопотання оформлюється у довільній формі. (Додаток 5. Зразок клопотання на дозвіл фотозйомки, відео- та аудіо запису у відкритому судовому засіданні).
Рекомендується, щоб журналіст або представник громадської організації повідомив особу, на яку покладено виконання функцій взаємодії за ЗМІ, про факт відправлення запиту.
9.6.Для здійснення прямої радіо- чи телетрансляції судового засідання представникам ЗМІ та громадських організацій потрібно не менше ніж за добу звернутися також до адміністрації суду (Голови суду чи керівника апарату суду) з клопотанням надати дозвіл на встановлення спеціального обладнання у приміщенні суду.
Зазначені клопотання варто подавати заздалегідь, що дозволить створити більш зручні умови для виконання журналістами їхніх професійних обов’язків, зокрема вирішити питання про слухання справи у більшому приміщенні, облаштувати місця для журналістів, операторів та фотокореспондентів, подбати про технічну допомогу представникам ЗМІ, громадських організацій тощо.
9.7.Представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю або інший працівник суду (секретар судового засідання, судовий розпорядник) до приходу судді або колегії суддів до залу судового засідання повинен проінформувати представників ЗМІ та громадських організацій про заборону знімати, фотографувати, робити аудіо- та відеозаписи (крім аудіо запису на портативний записуючий пристрій) після початку судового засідання, але до постановлення ухвали суду про дозвіл фото- та відеозйомки, та попросити їх підготуватися до вимикання та/або винесення із залу судового засідання технічного обладнання та створити умови судді або колегії суддів вільно увійти до залу судового засідання та без перешкод розпочати судове засідання.
9.8.Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ сприяє виконанню рішення судді і допомагає розташуватися журналістам, представникам громадських організацій, а також координує дії інших осіб, які здійснюють запис та зйомку, у залі судового засідання.
9.9. У випадку резонансних судових процесів і великої уваги до них преси адміністрація суду в залежності від можливостей зали (кількості місць) зобов’язана забезпечити рівний доступ як представників громадськості, так і медіа. Тому важливо пропорційно визначити кількість виділених місць для зайняття представниками медіа, позначивши їх табличкою «місця для преси» або «преса».
9.10.Особа, на яку покладено функції взаємодії зі ЗМІ, має координувати розташування журналістів, представників громадських організацій в залі, забезпечуючи представництво від різних ЗМІ ( друковані, мовні, центральні, регіональні, іноземні тощо) та громадських організацій. Пріоритет може надаватися журналістам та представникам громадських організацій, які попередньо звернулися до суду з відповідним запитом.
У разі великої кількості представників преси, які бажають висвітлювати хід судового процесу, адміністрація суду повинна повідомити їм всім кількість виділених для преси місць в залі і може запропонувати їм самим визначитись, хто займе ті місця.
9.11.За наявності кількох запитів від різних ЗМІ та представників громадських організацій щодо проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також при відсутності технічних можливостей для цього, адміністрація суду повинна запропонувати ЗМІ та представникам громадських організацій самим визначитись хто і як буде проводити зйомку і як інші ЗМІ отримають матеріали, але обов’язково координувати цей процес.
9.12.Адміністрації суду варто уникати в таких випадках власних рішень по відбору тих чи інших журналістів, представників громадських організацій бо це може дати підстави для обвинувачень в упередженості відносно окремих ЗМІ чи журналістів та представників громадських організацій або у застосуванні дискримінації.
9.13.Адміністрація суду у випадках слухання гучних справ може запровадити попередню реєстрацію ЗМІ та громадських організацій на висвітлення судового процесу з тим, щоб врахувати кількість бажаючих і створити нормальні умови для роботи представників ЗМІ та громадських організацій на такому процесі.
Про потребу і часові рамки для попередньої реєстрації ЗМІ та представників громадських організацій мають бути належним чином завчасно повідомлені.
9.14 Головуючий суддя у справі ставить на обговорення учасників процесу заяву/клопотання про можливість проведення зйомки і постановляє , як правило, усно ухвалу про дозвіл або відмову у проведенні зазначених дій.
Знімати в залі судового засідання до надання судом відповідного дозволу не можна. Увімкнути апаратуру дозволяється після оголошення судом ухвали про дозвіл фото- та відеозйомки.
на офіційному веб-сайті суду
10.1.При опублікуванні на офіційному веб-сайті суду інформації про діяльність судів, пов’язану з обробкою персональних даних у суді (розклад засідань суду, рішення суду тощо), необхідно керуватися принципами доцільності і пропорційності та забезпечити захист особистих даних, що не підлягають оприлюдненню, конфіденційність і безпеку цих даних.
10.2.Процесуальні рішення судів відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» оприлюднюються у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
10.3.Офіційний веб-сайт суду використовується для розміщення інформації, корисної для широкого кола громадськості, але слід враховувати, що зазвичай найактивнішими користувачами веб-сайтів судів є сторони у справі, адвокати, представники ЗМІ та громадських організацій.
10.4.Краснолиманський міський суд користується офіційним веб-сайтом на порталі «Судова влада України». Представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, повинен регулярно наповнювати цей веб-сайт актуальною інформацією та популяризувати його серед представників ЗМІ та громадськості у своєму регіоні.
10.5. Представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, несе відповідальність за інформаційне наповнення веб-сайта суду матеріалами, які можуть бути адресовані представникам ЗМІ.
10.6.На веб-сайті має бути розміщена основна інформація, якої потребують сторони у справі та журналісти, зокрема:
- перелік судових справ, призначених до розгляду;
- прес-релізи;
- склад суду;
- контактні дані суду;
- контактні дані представника суду, відповідального за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю;
- зразки процесуальних документів;
- зразок клопотання щодо фото-, відео зйомки;
- інформація щодо пропускного режиму у суді;
- відповіді на питання, які часто ставлять представники ЗМІ та громадяни.
11.1.Одним із сучасних, дієвих каналів розповсюдження інформації є соціальні мережі. «Соціальне спілкування» органів влади та її окремих представників в Україні набуло широкої популярності та є передовим і позитивним для розбудови зв’язків зі ЗМІ та громадськістю. Запровадження сторінки Краснолиманського міського суду Донецької області у популярній соціальній мережі Facebook продиктоване бажанням достовірно, швидко, у зручний спосіб інформувати громадськість про важливі події та заходи, розгляд резонансних справ. Це також платформа для висловлення окремих думок громадян і вивчення громадської думки загалом.
11.2.Відповідно до статті 20 Кодексу суддівської етики участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.
12.1.Основною метою надання інформації про діяльність Краснолиманського міського суду Донецької області є задоволення законного інтересу громадськості в отриманні офіційної та об’єктивної інформації про діяльність суду.
12.2.Краснолиманський міський суд Донецької області надає інформацію про свою діяльність, дотримуючись принципів гласності, відкритості, прозорості, ясності, оперативності, регулярності, достовірності та доступності.
12.3.Надання інформації про діяльність суду здійснюється:
- з власної ініціативи суду;
- на прохання представників ЗМІ та громадських організацій.
12.4.Інформація про діяльність суду з ініціативи суду надається такими способами:
- повідомленням у ЗМІ;
- короткими коментарями або інтерв’ю;
- організацією прес-конференцій, інших заходів;
- участю в теле- та радіопрограмах
- підготовкою публікацій для періодичних видань;
- участю у правовій освіті та іншій діяльності;
- публікаціями на офіційному веб-сайті суду та сторінці суду в соціальній мережі Facebook
- в інший спосіб.
12.5.Інформація про діяльність суду на прохання представників ЗМІ та громадських організацій надається такими способами:
- повідомленнями у ЗМІ;
-. короткими коментарями або інтерв’ю;
- відповідями на запити представників ЗМІ та громадських організацій усно, письмово або в електронній формі;
- участю в теле- та радіопередачах.
13.1. Загальні положення.
13.1.1.Для надання громадськості інформації про діяльність судової системи журналісти, ЗМІ та представники громадських організацій мають право звертатися до суду або територіального управління Державної судової адміністрації з інформаційним запитом.
13.1.2.Запити щодо організації діяльності судової влади чи окремого суду, статистики, матеріального забезпечення і з інших подібних питань слід направляти до територіального управління Державної судової адміністрації (ТУ ДСА).
13.1.3.Журналісти, представники громадських організацій (надалі – запитувачі) подають запит відповідному органу судової влади, його посадовим особам.
13.1.4.У письмовому запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.
13.1.5.Журналісти, представники громадських організацій можуть подавати запити у довільній формі.
13.1.6.Враховуючи стислі строки, за якими працюють журналісти, представники громадських організацій з огляду на потребу оперативного вироблення інформаційного продукту , з метою підвищення оперативності в наданні інформації на запити, рекомендується, щоб журналіст, представник громадської організації адресував усні запити особі, на яку покладено виконання функцій взаємодії за ЗМІ, а також повідомляв зазначену особу про факт відправлення та зміст письмового запиту.
13.1.7.При наданні інформації про справи, які розглянуті та/або розглядаються, та ухвалені судові рішення у справах повинні бути забезпечені права людини на недоторканність приватного життя.
13.1.8.При наданні інформації про справи, які викликають суспільний інтерес, можуть бути зазначені деякі вже відомі громадськості особисті дані учасників процесу (наприклад, імена, прізвища окремих учасників процесу).
13.1.9.Інформацію про справи, що привернули велику увагу громадськості, надається регулярно, інформуючи про хід процесу (відкриття провадження у справі, призначення дати розгляду, задоволення клопотання тощо).
13.2. Термін розгляду інформаційного запиту
13.2.1. Інформація про діяльність суду, під час підготовки якої не потрібно збирати додаткові дані, надається представникам ЗМІ, громадських організацій в найкоротші строки, але не пізніше наступного дня за днем звернення, а інформація, під час підготовки якої потрібно збирати додаткові дані, не пізніше ніж через 3 календарних дні з дня одержання прохання про надання інформації.
13.2.2.Протягом зазначених строків суд письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитувана інформація/документ не підлягає наданню для ознайомлення.
13.2.3.З дозволу судді, який розглядав справу, представникам ЗМІ, громадських організацій дозволяється передавати або відправляти електронну версію копій ухвалених на відкритих засіданнях суду остаточних процесуальних рішень, постанов, ухвал у розглянутих справах за умови їх знеособлення.
13.3. Особливості надання інформації у кримінальному процесі
13.3.1.У контексті кримінального процесу, що становить суспільний інтерес, або іншого процесу, який привернув особливу увагу громадськості, суд повинен інформувати засоби масової інформації про різні процесуальні етапи руху справи тією мірою, якщо це не шкодить таємниці слідства та оперативно-розшукової діяльності або не затримує чи заважає відправленню правосуддя .
13.3.2.У межах кримінального процесу суд та працівники суду повинні утримуватись від оприлюднення інформації, що може зашкодити справедливості судового розгляду.
13.3.3. Погляди та інформація про судовий процес, що триває, мають передаватися або поширюватися через засоби масової інформації лише тоді, коли це не порушує презумпції невинуватості підозрюваного або обвинувачуваного у вчиненні злочину.
13.3.4. Інформація про особу свідка не повинна розголошуватись, крім випадків, коли свідок дав на це свою попередню згоду, ідентифікація свідка зачіпає суспільний інтерес, чи свідчення були надані у відкритому засіданні. Інформація про свідка ні за яких умов не повинна розголошуватись, якщо це пов’язане із загрозою для його життя чи безпеки і журналісти, представники громадських організацій належним чином про таке поінформовані.
13.3.5. При наданні інформації про підозрюваних, обвинувачених чи засуджених, а також про інших учасників кримінального процесу, має дотримуватись їх право на захист недоторканості. Особливий захист має бути забезпечено неповнолітнім та іншим обмежено дієздатним учасникам процесу, а також потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим та засудженим. У всіх випадках, особливу увагу слід приділяти тим негативним наслідкам, які може для цих осіб мати розкриття інформації, що дозволяє їх ідентифікувати.
14.1. Повідомлення для преси готує та розповсюджує представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, за дорученням та погодженням Голови суду.
14.2. Для осіб, які займаються підготовкою інформації, повідомлення для преси поширюються електронною поштою відповідно до списку, складеного представником суду, відповідальним за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, з обов’язковою публікацією цього повідомлення на офіційному веб-сайті суду.
14.3.Інформація про справи, які розглянуті та/або розглядаються, та ухвалені судові рішення у справах надаються у формі витягів із судового процесуального документа або цитат судді.
14.4.При наданні інформації про справи, які розглянуті та/або розглядаються судом, повідомлення для преси повинні містити такі дані:
- коли та який суд розглядає або розглянув справу;
- яке процесуальне рішення ухвалив суд, які процесуальні дії виконав;
- суть справи;
- короткі мотиви ухвалення рішення судом
- коли надається інформація про судові рішення, які не набрали законної сили, про це обов’язково зазначається та роз’яснюється порядок їх оскарження;
- ім'я, прізвище, посада та контакти представник суду, відповідального за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю;
- вимога про зазначення джерела інформації.
14.5. У повідомленнях для преси може бути зазначено:
- кількість справ, які розглянуті та/або розглядаються судом за певний період часу, та інша статистична інформація, що відображає певні особливості або тенденції судового розгляду;
- іншу інформацію, розголошення якої не порушило б права, свободи та законні інтереси учасників процесу та яку, з урахуванням характеру справи та процесуальної стадії, необхідно вказати з метою неупередженості та більш повного інформування громадськості про розгляд справи (Додаток 1. Пам’ятка щодо написання прес-релізу).
15.1. Правовий статус інтерв’ю полягає у тому, що журналіст, представник громадської організації і суддя є співавторами інтерв’ю.
15.2.При плануванні інтерв’ю з суддею журналісти, представники громадських організацій мають усвідомлювати можливість обмеження тематики спілкування через те, що відповідно до Кодексу професійної етики, суддя не має права:
(а) розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні.
(б) робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду,
(в) піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.
15.3.Суддя має право надавати інтерв’ю, але не зобов’язаний. Намагання отримати інформацію у суддів без їхньої згоди може розцінюватися як прояв неповаги до суду та судді як представника судової влади. Зневажливе ставлення до суддів не допускається.
15.4.Як співавтор, суддя має право ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено (втім суддя не може міняти текст ), погодити назву матеріалу тощо .
15.5.Надавати інформацію у формі інтерв’ю щодо справ, які розглянуті та/або розглядаються судом, має право суддя, який розглядав та/або розглядає відповідну справу.
15.6.Журналістам, представникам громадських організацій бажано завчасно планувати інтерв’ю з суддею, повідомити про свій намір спеціаліста по зв’язках з громадськістю суду, повідомити йому тему розмови, обсяг і дату виходу матеріалу і попросити погодити з суддею(конкретним чи одним із працюючих в суді ) час зустрічі.
15.7.Судді не повинні ігнорувати прохання журналістів, представників громадських організацій про зустріч. Це не означає, що суддя завжди повинен зустрічатися, але важливо з повагою поставитися до суспільної місії журналіста і повідомити про своє рішення з посиланням на етичні обмеження або інші причини.
15.8.З метою ефективного використання часу та узгодження із своїм напруженим графіком суддя може встановити чіткі часові рамки свого спілкування з журналістом, представником громадської організації.
15.9.Інформацію у формі інтерв’ю може бути надано за умови, що її узгоджено з Головою суду, а представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, проінформований про неї.
15.10.Інформація у формі інтерв’ю надається в залі судового засідання з обов’язковою фіксацією інтерв’ю технічними засобами.
15.11.Коли інформація про діяльність суду у формі інтерв’ю надана, без погодження Голови суду та без поінформування судді-спікера, прес-секретаря, особа, яка давала інтерв’ю, повинна повідомити про це представника суду, відповідального за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю та надати на електронному носії копію фіксаціє інтерв’ю технічними засобами. Представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, повинен переглянути опубліковане інтерв’ю та переконатися, що інформація є достовірною, об’єктивною та не вводить в оману громадськість. Якщо інформація не достовірна, представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, зобов’язаний повідомити про це Голову суду та представників ЗМІ (Додаток 2. Правила особистого спілкування з журналістами та представниками громадських організацій).
16.1.Інформація про діяльність суду може бути представлена за допомогою організації прес-конференції (у тому числі короткої прес-конференції – брифінгу).
16.2.Брифінг організовується за ініціативою суду, як правило, коли є актуальна, термінова інформація для ЗМІ та громадськості. Про брифінг представників ЗМІ, громадських організацій повідомляють не пізніше ніж за одну годину до його початку.
16.3.Прес-конференція організовується за ініціативи суду, коли є принаймні два запити представників ЗМІ з однієї або кількох споріднених тематик. Про прес-конференцію представників ЗМІ повідомляють не пізніше ніж один робочий день до її початку.
16.4.У запрошенні представників ЗМІ на прес-конференцію та брифінг вказується тема заходу, учасники, час, місце та інші важливі деталі.
16.5. Прес-конференцію та брифінг веде суддя-спікер та/або прес-секретар, який, у разі можливості, готує роздавальний матеріал для представників ЗМІ та громадських організацій.
16.6.Приміщення, в якому проходить прес-конференція повинно бути пристосоване для підключення техніки представників ЗМІ,громадських організацій та відповідати умовам, необхідним для її проведення.
17.1.Згідно з положеннями Конституції України, законів України «Про захист персональних даних», «Про доступ до судових рішень», «Про державну таємницю», «Про банки і банківську діяльність», Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, інших нормативно-правових актів представникам ЗМІ не надається така інформація:
– розкриття якої порушить право людей на недоторканність приватного життя;
– яка, відповідно до законодавства України, містить державну, службову, професійну, комерційну або банківську таємницю;
– яка може принижувати честь та гідність людини;
– яка пов’язана з даними учасників судового процесу, оприлюднення яких заборонено законами України;
– розкриття та публікація якої порушили або обмежили б права людини та свободи або перешкоджали суду розглядати справу;
– матеріал нерозглянутих справ.
17.2.У разі коли інформація не може бути надана, представникам ЗМІ, громадських організацій повідомляється якнайшвидше, але не пізніше наступного робочого дня з дня отримання запиту, із зазначенням причин для відмови у наданні інформації.
18.1.У разі з’ясування, що представлена в ЗМІ інформація про діяльність суду є недостовірною або помилковою, представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю, негайно уточнює або спростовує недостовірну або помилкову інформацію, звернувшись до осіб, які опублікували інформацію, готує та розповсюджує повідомлення для преси.
18.2.Інформація уточнюється та спростовується із застосуванням вимог Закону України «Про інформацію» та інших правових актів, що регламентують порядок збору, підготовки, видання та розповсюдження публічної інформації.
19.1.Всі документи, які регулюють взаємовідносини судів та ЗМІ мають відповідати чинному національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України стосовно забезпечення свободи преси і незалежності правосуддя.
19.2.Контактною особою для ЗМІ зі сторони суду виступає представник суду, відповідальний за зв’язки зі ЗМІ та громадськістю.
19.3. Інформація про цю особу (П.І.Б) та спосіб контакту з нею (телефон, ел.пошта) має бути оприлюднена і доступна для ЗМІ зокрема, розміщення на інформаційному стенді, веб-сайті суду, у відповіді на інформаційні запити тощо.
19.4.До відома представників засобів масової інформації, громадських організацій має бути доведено зміст цього Положення через розміщення його на стенді у вестибюлі суду, на веб-сайті суду тощо.
_03_03.png)
